Стрічка новин - сторінка 4

Марксистська філософія — це спроба раціонально обґрунтувати шляхи зміни світу на кращий. Цій ідеї підпорядковані всі її складові — онтологія, гносеологія, діалектика та ін. Вона стала духовною зброєю в руках тих, хто бажав кардинальної зміни суспільного ладу. Але результати застосування цієї зброї виявились трагічними.

Робоча навчальна програма з дисципліни “Іміджелогія” для студентів спеціальності 6.030101 “Соціологія”.

Антропологічний поворот в науці кінця ХХ - початку ХХІ століття зумовлює розвиток людинознавчих дисциплін, спрямованих на глибокий аналіз людського буття та вироблення практичних шляхів його вдосконалення. Наша епоха мозаїчної культури, яка характеризується зокрема інформаційним бумом та конкуретною напругою в багатьох сферах життя, вимагає креативних підходів до реалій, самостійної ініціації людини в її вмінні заявити про себе, презентувати власні потенції, зберігаючи при цьому свідому самоідентифікацію. Сфера іміджелогії здатна забезпечити ці вимоги часу.

Що може статись, якщо віртуальна реальність стане невід’ємнім атрибутом суспільства і люди замість того, щоб жити в реальному світі, підпадуть під її вплив. Чи це призведе до втрати людиною своєї незалежності, чи спричинить виникнення нового більш досконалого суспільства?

Віртуальна реальність так чи інакше займе своє місце в нашому житті. Тому завдання людини - отримати з нових досягнень максимум користі, але ніколи не допускати щоб віртуальна реальність стала їй заміною справжнього світу.

Ідея правової держави виникла і була сформована декілька століть тому. Протягом тривалого часу шліфувалися теоретична і практична сторона формування правової держави. Найбільшого успіху в будівництві правової держави добилися країни, де разом з рівноправним існуванням форм власності сформувалося розвинене громадянське суспільство.

Соціальний капітал – трансцендентна екзистенція індивіда (людини) трансформована шляхом довіри в екзистенцію соціуму, що дозволяє за допомогою синергізму досягненню мети в просторово-часовому вимірі. Соціальний квазікапітал – граничне буття людини підживлене потужним ідеологічним підґрунтям із спотвореним уявленням цінностей суспільства (світоглядом) об’єднуючись з аналогічними спотвореними світоглядами формує спільноту у вигляді біологічно-ідеологізованої маси для досягнення мети ідейного лідера в певно визначеному просторі та часі, як приклади – фашистська Німеччина та сталінський Радянський Союз.

Україна як держава і як могутній ресурсний центр має вигідні умови для соціально-економічного, духовного розвитку. Проте для збереження і подальшого розвитку економічної, соціальної, політичної сфери наша держава повинна своєчасно реагувати на світові тенденції, зміни в часовому та інноваційному просторі.

Україна також має прагнути ефективного співробітництва з іноземними корпораціями та капіталом в галузі розробки та практичного застосування високих технологій. Оскільки 21 століття – час новітніх технологій, інновацій, інформаційного розвитку, то одним з головних пріоритетів держави в її міжнародній діяльності має бути максимальне сприяння інноваційному розвитку України, а головним критерієм доцільності іноземних інвестицій - модернізація технологій та впровадження ефективного менеджменту на українських підприємствах.

Учений та політик – ці дві ролі, нерозривно поєднувалися впродовж усього життя Драгоманова, зумовили особливість не лише його біографії, а й визначили суть філософії. Саме тому увага до першорядного значення філософських засад світогляду Драгоманова, його наукової методології, поряд із публіцистичним і політичним доробком, є, на нашу думку, найперспективнішим підходом до розв’язання згаданої проблеми з огляду на вимоги історико - філософського аналізу.

Особливість філософських течій Стародавнього Китаю полягає в відображенні ними стану тогочасного стану суспільства і відповідно на рішення його проблем. Відповідно основними темами філософських доктрин були принципи організації держави, проблема законів і справедливості, обґрунтування ідеальної форми правління, найяскравіше виражені в таких філософських школах як Конфуціанство і Фа-цзя, або Легісти. В той же час Даоська школа займалася скоріше питанням само вдосконалення людини. Досить часто протиставляють друг другу Конфуціанство і Даосизм, що пояснюється їхнім зародженням в один і той же час, хоча це і достовірно не відомо, і тим що Конфуцій уділяв більше часу зовнішнім проявам людини, проблемам управління, державного устрою, обрядам і правилам. В той же час Лао Дзи, засновник Даосизму, приділяв основну увагу розвитку внутрішнього світу особистості.

Філософські проблеми управління з'явилися в інтелектуальному світі, як відповідь на «методологічну і інструментальну» кризу сучасної теорії управління, що зіткнулася з масою труднощів. Знання про управління як феномені людського буття пройшло шлях від міфологічного знання (через релігію і філософію) до наукового знання. Виділення науки про управління як специфічній галузі людського знання є формування окремого напряму знань пов'язаного з фундаментальними принципами філософського знання. Все це виразилося в появі таких наук, як тектологія і наукова організація праці, а потім поступово переросло в ті теоретичні знання, назви, що отримали, «наукові основи управління соціально-економічними процесами», «теорія організації», а потім вже і «теорія управління».