Іміджелогія - робоча навчальна програма

Мета і задачі курсу

Загальнодидактична мета курсу: сприяти розширенню світогляду студентів через розвиток аналітичного мислення, осягнення етично-естетичних моделей іміджу, психологічних знань та навичок для вирішення проблем комунікації і професійної реалізації.

Завдання курсу:

• прилучити студентів до теоретичних основ функціонування образних систем у житті людини,

• сформувати навички свідомого використання іміджевих характеристик у різних сферах життєдіяльності,

• навчити технікам побудови і управління іміджем,

• навчити вести коучинг-консультації,

• роз’яснити системи маніпулятивних технологій впливу на масову свідомість задля розвитку критичного мислення, підвищення етичної складової власної роботи,

• представити ретроспекцію іміджевоїі інформації в історії науки і культури,

• у співтворчій праці із студентами визначити іміджеві алгоритми лідерства,

• надати базові вміння побудови корпоративного іміджу,

• спонукати учасників навчання до вироблення складових державного іміджу,

• сприяти вихованню та закріпленню навичок якісного здорового образу (стилю) життя.

Наприкінці курсу студенти повинні вміти:

• Оцінювати та свідомо будувати власний імідж,

• Аналізувати і формувати імідж персони та корпорації,

• Готувати й проводити самопрезентації, корпоративні презентації,

• Вести первинні коучинг-консультації,

• Розробляти проектні програми різних видів іміджу.

Зміст теми 1. Імідж як історико-культурний феномен, складова цивілізації

Актуальність теми іміджу в епоху мозаїчної культури, масових комунікацій, конкуренції та розвитку ринкових відносин. Тлумачення понять імідж, іміджелогія, іміджмейкерство, коучінг, авторитет, статус, мода, престиж. Зв’язок понять: образ-вид-лік-обличчя-тип-стереотип-імідж-ярлик-маска тощо. Філософсько-історична ретроспекція теми. Концепції ідеального образу у структурі комунікативного простору від давнини до наших днів. Ейдоси античності. Художній образ. Прийоми його створення. Як худодні образи впливають на світогляд людини. Світ зовнішній та світ внутрішній як об’єкти споглядання людини. Зв’язок автоматичного споглядання та асоціативного механізму у процесі (ос)мислення. Теяр де Шарден про феномен бачення. Філософсько-психологічні аспекти споглядання як осягнення буття. Історична динаміка образу людини. Класифікації типів людини у соціоантропогенезі та у психологічних школах. Зовнішні та внутрішні параметри типологій. Філософсько-антропологічний підхід до образу людини як триєдності духовно-душевно-тілесного. Предметні, абстрактні, віртуальні образи. НЛП про системи людської репрезентації. Пріоритетність візуального сприйняття світу. Структури візуального сприйняття: колористика, форма, розмір, рух, характеристики поверхні, проксеміка. Огляд типів іміджу: особистісний (ментальний, індивідуальний, професійний, габітарний, речовий, середовищний, вербальний, невербальний), корпоративний, державний, стиль (образ) життя. Огляд факторів, формуючих імідж, сучасних сфер публічного іміджмейкерства: політика, бізнес, маскультура, ЗМІ, приватне життя.

Зміст теми 2. Складові особистісного іміджу. Гендерні аспекти іміджу

„Я” – концепція в іміджелогії. Дослідження У. Джемма та Дж. Мід образу „я” (ідеальне, бажане, соціально спричинене, очима інших, дійсне, дзеркальне). Протиріччя між вимірами „я”. Феномен самопізнання. Сократівське „пізнай себе” – шлях авторефлексії. Прикладні засоби самопізнання: тестування, візуально-технічні пристрої для самодіагностики голосу, зовнішності, кінесики, опитування оточення. Проблема емоційної залежності від думки оточення про себе. Знаки іміджу: позитивний чи негативний. Поняття і складові габітарного іміджу: кінесика, колористика, одяг, стиль, проксеміка. Роль репутації в іміджевих характеристиках суб’єкта. Імідж середовищний. Імідж успішної людини. Технології персонального иміджування, прийоми створення привабливого вигляду у процесі комунікації: атракція, імпонування, гармоніка, гармонія. Основні види імідж-технологій: телесноориєнтоване іміджування (ситуативне); особистісно-центроване (глибинне) іміджування. Духовна складова — основа іміджу. Методи арттерапії у персональній імиджелогії: розвиток адаптивності, соціальної активності, психологічної пластичності, комунікабельності. Підсилення саморегуляції, приведення її у співвідношення з запитаними психоемоційними станами, побудова позитивних міжособистісних стосунків з оточуючими. Візуальні, комунікативні, вербальні та невербальні методи самопрезентації. Розробка шкали оцінування персонального іміджу: природні дані, стиль одягу, кінесика, техніка мовлення, вербальний імідж, гендерна адекватність, змістовність комунікації, гарні манери, статус, відповідність модним тенденціям. Прийоми захисту іміджу у конфліктних ситуаціях Психологічно-іміджеві бар’єри та засоби їх подолання. Токени сприйняття чоловіка та жінки у сучасному українському суспільстві. Класифікації жіночих та чоловічих іміджевих типів.

Зміст теми 3. Мода та етикет у структурі іміджу

Історія моди та етикету. Античний світ. Грецький поліс (polis) –місто-держава та римський цивітас (civitas)- община – стародавні центри розвитку моди та етикету в Європі. Одяг у давній Греції. Спорт, лазні, урочисті трапези, проксенія. Одяг у давньому Римі. Терми. Римляни на банкеті. Формування основ етикету у давньому Римі. Західна Європа. Етикет у феодальному суспільстві. Ранішнє Середньовіччя. Застільні манери у ранньому Середньовіччі. Застільний етикет у ХІ – ХІІІ ст.. Поява столових приборів. Застільна бесіда. Одяг як символ станових відмінностей. Поява моди. Лицарський кодекс. Вимоги до лицаря. Посвята у лицарі. Прийняття васальної залежності. Турніри. Обітниці. Куртуазна любов та культ Прекрасної Дами. Етикет при французькому дворі короля Людовіка ХІУ. Виникнення дипломатичного етикету. Вимоги до гарного виховання у ХУІІІ ст.. Листи лорда Честерфільда до сина. Придворний етикет. Допетровська Русь. Розпорядок дня у допетровській Русі, свята, мода, кулінарія, традиції. Петровські часи (1696-1725 рр.). Ассамблеї. Шлюби, мода, світські розваги, традиції при Петрі. Положення жінки за часів Петра 1. Давньоукраїнські етикетні звичаї. Етикет і мода у київських князів та простолюдин, поява міщан з розвитком міст, міщанських традицій. Буржуазний етикет ХІХ ст.. Поняття респектабельності. Правила поведінки жінок у ХІХ ст.. Єврпейські поняття „джентльмен”, „денді”. Роль освіти у розвитку моди та етикету у кінці ХІХ – поч. ХХ ст.. Світське життя. Культурно-етична та комунікативна функції етикету. Трансформації моди, етикету, комунікативних правил у ХХ ст.. Роль емансипації та фемінізації у змінах іміджу чоловіка та жінки ХХ ст.. Поява кіно, ТВ, масових комунікації - інтеграція іміджевих складових людини, спільнот, корпорацій, держав, етносів. Поява поняття „світовий стандарт”. Сучасна стилістика одягу. Професії стиліста, візажиста на ринку сучасної сфери послуг. Три стилі одягу як три стилі життя: фізичний, ментальний, вербальний. Правила підбору аксесуарів (5 „а”). Правила макіяжу. Зв’язок понять етикет та інтелігентність. Побутовий етикет: знайомство, привітання, прощання, вибачення, прохання. Ресторанний етикет. Етикет стосунків чоловіків та жінок. Сімейний етикет. Етикет поведінки у суспільних місцях. Сучасний діловий етикет.

Зміст теми 4. Імідж-стратегії впливу на масову аудиторію. Психологія сприйняття імідж-формуючої інформації

Розмежування понять: „група”, „колектив”, „аудиторія”, „натовп”, „маса”, „масовий глядач-слухач-читач”. Особливості сучасної масової комунікації. Роль психологічних параметрів особистості у сприйнятті імідж-формуючої інформації (відчуття, почуття, пам’ять, темперамент, типи емоцій). Теорія мас, „масового суспільства”. Дослідження феномену натовпу та харизматичного вождя Г. Лебона, С. Московічі, Е. Каннеті, З.Фрейда. Маніпуляції масовою свідомістю та підсвідомістю. Дослідження С. Кара-Мурзи, Є. Доценко. Механізми масової психології. Сприйняття прямої та непрямої інформації. Суспільний настрій. Суспільна думка. Соціальний стереотип. Архетипи колективного підсвідомого, використання їх у побудові імідж-інформації. Роль міфів та стереотипів у творенні іміджів. Іміджи маскультури. Поняття маскультури. Різновиди маскультури: естрада, шоубізнес, ТВ-програми, преса, вуличні перформенси. Сучасне поняття „зірка” маскультури. Шоу-бізнес. Спорт. ТВ-герої. Імідж „героя нашого часу”. Образи антигероїв. Прийоми пропаганди в мас- іміджуванні. Творення сенсацій. Прийоми контрасту та співставлення. Замовчування та вип’ячування фактів. Повтори та навіювання переконань. Опитування як засіб пресингу на суспільну думку.

Зміст теми 5. Імідж лідера

Історично складені риси лідера. Н.Макіавеллі про „ілюзію мажору” в образі лідера. Загадка харизми. М. Вебер про харизматичне панування, його собливості. Інструментарій іміджмейкерства у творенні іміджу лідера: трансформація, утрирування, переведення, позиціювання, перформенс. Політичний імідж. Історична та сучасна типологія політичного лідерства. Образи влади. Влада слова та слово влади. Політична міфологія в іміджмейкерстві. Етнопсихологічні аспекти лідерства. Семіотика лідерства: знаки, символи, регалії, емблеми, герби, культові предмети влади. „Легенда” лідера. Створення образу ворога, друга, ідеї, партії, суспільного руху. Імідж "VIP"-персоны. Поняття мажор в сучасному житті. Імідж жінки "VIP"-персоны. Роль національного фактору у творенні іміджу лідера. Ментальний параметр іміджу лідера. Український національний характер. Дослідження М.Костомарова, П.Куліша, Т.Шевченка, О.Потебні, В.Ляпинського, М.Драгоманова, В.Аньоновича, І.Франка, М.Грушевського, М.Хвильового, Д.Донцова, Д.Чижевського, І.Лисяк-Рудницького, І.Мірчука, О.Кульчицького, М.Шлемкевича, В.Храмової, Є.Онацького, В.Цимбалістого, О.Братко-Кутинського, А.Бичка, С.Кримського, Ю. Павленка, І.Рибчина щодо ментальності українців. Ментальні риси: пристрасність, екстремальні вияви почуттів, материнське опікування інших, несприйняття великих спільнот, шанування речей, витончений смак до найдрібнішого, потреба в співзвучності з навколишнім світом, елегійний настрій; сильні почуття, схильність до драматично-ліричних афектів, схильність до театрального мистецтва і музики. Толерантність. Кордоцентризм. Емоційність. Перевага образного мислення над раціональним. Політична іміджелогія як система поглядів на законі масових комунікацій. Становлення політичної іміджелогії у країнах Заходу Зв’язок політичної іміджелогії та паблик рилейшенз. Психологічні фактори у сприйняття іміджу політичного лідера. Образ-знання, образ-значення, образ бажаного майбутнього. Керування суспільною думкою: формування списку пріоритетів, перемикання уваги, введення нових тем і ситуацій, контрпропаганді. Я-концепція політичного лідера. Головні вимоги лідера: потреба у владі, контролі над людьми та ситуацією, аффліліації. Стиль прийняття політичних рішень. Функціональний, контекстний, співставляючий підходи до іміджу лідера. Феномени, що опосередкують процес сприйняття іміджу лідера: цінності електорату, установки, рольові переваги, архетипи, стереотипи, прототипи. Символічні моделі героїки лідера. Типажі „героя”, „сім’янина”, „батька нації”, „державного мужа”, „інтелектуалу”, „господарця”. Мови впливу: вербальна, візуальна, міфологічна, перформенсна. Уявлення про „ідеального лідера”. Політична реклама у формуванні іміджу політичного лідера. ТВ-програми, ток-шоу як інструменти формування іміджу лідера. Написання і проголошення промов. Іміджеві стратегії виборчих кампаній. Президентська іміджева комунікація. Культура парламентської мови. Іміджеві типи лідера: ідеолог, прагматик, конформіст, фанатик, догматик, полководець, вождь нації.

Зміст теми 6. Коучинг як глибинний інструментарій іміджмейкерства

Походження, філософія, принципи і задачі коучинга. Причини виникнення коучинга та особливості його застосування. Походження поняття коучинг (англ.. сoаche (фургон, вагон) метафорично „транспортний” засіб для пересування (для особистісного розвитку, руху) у житті, засіб настанови, наснаги, тренування. .Коуч в освіті і спорті як репетиторство - навчання вихованців прийомам і стратегіям. Коучинг як інтенсивний тренінг. Основа коучинга – базові принципи гуманістичної і транс персональної психології. Розвиток коучинга у 80-і рр. ХХ ст. як індивідуальної роботи з клієнтами задля підвищення ефективності приватної та професійної сфер життя. Коучинг і тренінг, консалтинг, психотерапія. Межі між ними. Вплив внутрішнього стану на зовнішні досягнення. Проективний і непрожективний підходи до досягнення цілей. Мотиваційна матриця. Цільова аудиторія коучингу: коуч для керівників, наради директорів, відділу кадрів, персоналу. Коучинг з організаційного розвитку, з лідерства, з якості праці, з реінженірінгу, коучинг продажу, зв’язків з громадськістю, з ценової стратегії, новаційного бізнесу тощо. Сфери коучінгу: корпоративний, коучинг маркетингу, малого бізнесу, стосунків, стилів життя, якості життя, досягнення успіху (М. Аткінсон, 2001). Новаційний коучинг – емоційної компетентності (М. Рейнольдс). Розвиток потенціалу клієнта. Методи психо-емоційної, інтелектуальної, мотиваційної діагностики. Як допомогти подолати особистісні бар’єри та обмеження у досягненні кращих результатів праці. Теорії Р. Дилтса (2004 Р.). Л. Уітворт, Г. Кимсі-Хаус, Ф. Сендал (2004) про коучинг як критичне відображення вмінь та навичок суб’єкта. Розвиток навичок системності та креативності. Коуч-консультування і його генеральна ідея: максимальне підвищення ефективності діяльності суб’єкта у комунікативних стосунках, кар’єрі, житті в цілому. Навчання, майстерність, менторство у комунікації суб’єкт-суб’єкт. Формування когнітивних навичок, цінностей, переконань. Суб’єкт коучинга – людина як цілісна особистість, що заздалегідь має необхідні ресурси вдосконалення. Постановка задач як меседж клієнта. Використання анкетування, тестування, аналіз артефактів діяльності. Використання в процесі коучинг-консультування гештальт-психології, НЛП, тілесно-орієнтованої психології, трансперсональної психології. „Колесо” коучингу. Моделювання мета-програм. Аналітична робота кучера.

Зміст теми 7. Корпоративний імідж

Поняття корпорації. Поняття корпоративного іміджу (співпадіння усіх елементів візуальної комунікації компанії, що передає публіці споживачів основну ідею компанії, створює позитивний відгук, який збільшує ступінь довіри клієнтів та партнерів компанії). Типова структура корпорації. Горизонтально-вертикальні зв’язки. Історія корпорації як іміджева детермінанта. „Легенди” лідерів. Сучасний дефіцит технологій грамотного створення корпоративного іміджу компанії. Зв’язок позитивного іміджу корпорації та прибутку (позитивний імідж збільшує дохід на 500%). 9/10 прибутку втрачає компанія, позбавлена іміджевої стратегії. Елементи рухливої та нерухливої частин візуальної комунікації компанії, на яких засновано корпоративний імідж. Візуальна комунікація як засіб спілкування за допомогою предметів, колористики, варіантів фактури, пропорції, що передає певні ідеї. Непорушна візуальна комунікація (візитки, бланки, каталоги, буклети, друкована символіка; банери, тендери, зовнішній вигляд персоналу, рекламні ролики, корпоративний сайт в мережі Інтернет, екстер’єр та інтер’єр компанії, зовнішній вигляд транспорту компанії, упаковка продукції чи послуг) та рухлива візуальна комунікація (манера персоналу спілкуватися між собою та з клієнтами, формат корпоративних заходів, телефонний маркетинг, діловий етикет, професійна етика, спікерське мистецтво, ведення презентацій). Прийоми PR-технологій, що дозволяють поширити всередину і назовні корпоративний імідж. Необхідність відповідності образів політичних лідерів відповідності твореному образу, іміджу держави.

Зміст теми 8. Імідж держави

Складові іміджу держави. Значення історичних фактів. Міжнародна репутація і „ярлики” держав у світі. „Легенди” лідерів держав як складова державного іміджу. Символіка, гімн, знамена як обов’язкові складові іміджу країни. Види державного іміджу: внутрішній, зовнішній, культурний, політичний, загально міжнародний. Причини проблематичного іміджу України: економічна й політична нестабільність, кадровий дефіцит, радянське надбання, постколоніальний синдром. Державні утворення в історії України (за малим виключенням) як прояви чужої влади (літовсько-білоруської, польської, австрійської, радянської), фактор пригнічення специфічно українських першоджерел ментального вияву, іміджевих показників. Великокняжа епоха Київської Русі та часи Запоріжської Січі як Золотий вік національної української свідомості. Літописний сказ про покликання варягів як метафора впорядкованого першопочатку, стриженя. Комплекс „бездержавності” у сьогоденні. Проблематика відродження національної ідентичності, культури і мови, загальної екзистенційної мотивації власної державності. Відсутність реальної загальнооб’єднуючої національної ідеї як гальмуючий фактор творення позитивного державного іміджу України. Побудова внутрішнього та зовнішнього „образу ворога” замість творення „образу себе”. Гендерні феномени в імідж-утворенні української державності. Маскулінізація жінок, фемінізація чоловіків в Україні як вияви загально планетарних процесів. Чи існують „фемінократія” та „гендерний декаданс” в соціальному житті українців? Історична ідея Св. Софії. Культ „зовнішньої жінки” – жінки-матері, матері-землі, матері-природи. Нерозвинутість культу Прекрасної Дами. Традиційне негативно-репресивне ставлення до влади. Проблематичність міжнародного іміджу України як держави-буфера, „лімітрофа”, не суб’єкту, а об’єкту впливу Заходу і Сходу. Багатовекторність міжнародного ствердження України як фактор часу. Думки західних вчених про метафізичний unisex України. Потреби часу – вдосконалення української еліти з високо розвиненою національною свідомістю та гуманними пріоритетами в політиці. Відродження національної економіки і почуття громадянського патріотизму – необхідні складові формування позитивного іміджу України.

Зміст теми 9. Образ (стиль) життя

Поняття та основні критерії образу життя. Матеріальні, соціальні, політичні, духовно-моральні, культурні, природні умови образу життя людини. Ортобіотика. Життєвий оптимізм. Образ життя як діяльна активність людей, що певним чином реагують на умови оточення, як система сутнісних типових характеристик засобу діяльності, активності людей у єдності їх кількісних та якісних сторін, що відображає рівень розвитку суспільства. Поняття „уклад” життя, рівень життя, якість життя. 4 категорії образу життя: економічна (рівень життя), соціологічна (якість життя), соціально-психологічна (стиль життя), соціально-економічна (устрій, уклад життя). Розмір національного доходу на душу населення як провідна характеристика рівня життя. Данні по Україні. Об’єм життєвих благ, послуг, доля живлення у структурі споживання – складові рівня життя. Класифікація академіка Ю.І. Лисицина – про вплив на здоров’я людини факторів ризику (фізичне здоров’я, природа, кліматичні умови, шкідливі звички, адинамія, гіподинамія, низькі матеріально-побутові умови, неміцність сімей, відчуття самотності, низький освітній та культурний рівень, надмірна урбанізація тощо). Вплив урбанізації на стиль життя сучасної людини. Людина мегаполісу, її іміджеві ознаки і стиль життя. Духовно-моральне здоров’я як детермінанта образу життя. ”Orandum est utsit mens sana in corpore sano” (“у здоровому тілі був здоровий дух”). Стиль життя як соціологічна категорія, стиль життя і культура, стиль життя у системі соціальної стратифікації, глобалізація і стиль життя, „нарцисизм”, „гедонізм”, скептицизм як характеристики стилю життя у постіндустріальному суспільстві. Паттерни стилю життя як елементи культури. Моностилізм и полістилізм як параметри культурного рівня образу життя епохи Модерну і Постмодерну. Категорії "традиції" и "стилю" в образі життя. Концепція життєвої форми Е. Шпрангера. Споживання як індикатор стилю життя. Рух антиглобалістів за збереження культурної ідентичності сучасної людини. Культурні архетипи, котрі утворюють етичне ядро українського стилю життя: 1-й - заснування життя на праці. 2-й - непевність щодо розпорядження результатами власної праці, негарантованість достатку. 3-й - неналежністю світу українцеві і відсутністю в етосі виміру публічності. 4-й - покладання більше на долю, аніж на власну самоврядну волю відносно життєвих надбань. 5-й - архетип вільності. Підсумковий опис складових образу життя: фізичне й душевне здоров’я, рівень освіти та культури, соціальний статус, рівень і якість життя, підтримка традицій та здатність до новацій, профорієнтація, пасіонарність чи соціальна пасивність, комунікативні зв’язки, самооцінка, менталітет, інтелект, рівень самоусвідомлення, свідомості, параметри особистісного іміджу.

Тема 1. Імідж як історико-культурний феномен, складова цивілізації

Актуальність теми іміджу в епоху мозаїчної культури, масових комунікацій, конкуренції та розвитку ринкових відносин.

Тлумачення понять імідж, іміджелогія, іміджмейкерство, коучінг, авторитет, статус, мода, престиж.

Зв’язок понять: образ-вид-лік-обличчя-тип-стереотип-імідж-ярлик-маска тощо. Філософсько-історична ретроспекція теми. Концепції ідеального образу у структурі комунікативного простору від давнини до наших днів. Ейдоси античності.

Художній образ. Прийоми його створення. Як худодні образи впливають на світогляд людини. Світ зовнішній та світ внутрішній як об’єкти споглядання людини. Зв’язок автоматичного споглядання та асоціативного механізму у процесі (ос)мислення. Теяр де Шарден про феномен бачення. Філософсько-психологічні аспекти споглядання як осягнення буття.

Історична динаміка образу людини. Класифікації типів людини у соціоантропогенезі та у психологічних школах. Зовнішні та внутрішні параметри типологій. Філософсько-антропологічний підхід до образу людини як триєдності духовно-душевно-тілесного. Предметні, абстрактні, віртуальні образи.

НЛП про системи людської репрезентації. Пріоритетність візуального сприйняття світу. Структури візуального сприйняття: колористика, форма, розмір, рух, характеристики поверхні, проксеміка. Огляд типів іміджу: особистісний (ментальний, індивідуальний, професійний, габітарний, речовий, середовищний, вербальний, невербальний), корпоративний, державний, стиль (образ) життя.

Огляд факторів, формуючих імідж, сучасних сфер публічного іміджмейкерства: політика, бізнес, маскультура, ЗМІ, приватне життя.

Тема 2. Складові особистісного іміджу. Гендерні аспекти іміджу

„Я” – концепція в іміджелогії. Дослідження У. Джемма та Дж. Мід образу „я” (ідеальне, бажане, соціально спричинене, очима інших, дійсне, дзеркальне). Протиріччя між вимірами „я”. Феномен самопізнання. Сократівське „пізнай себе” – шлях авторефлексії. Прикладні засоби самопізнання: тестування, візуально-технічні пристрої для самодіагностики голосу, зовнішності, кінесики, опитування оточення.

Проблема емоційної залежності від думки оточення про себе. Знаки іміджу: позитивний чи негативний.

Поняття і складові габітарного іміджу: кінесика, колористика, одяг, стиль, проксеміка. Роль репутації в іміджевих характеристиках суб’єкта. Імідж середовищний. Імідж успішної людини.

Технології персонального иміджування, прийоми створення привабливого вигляду у процесі комунікації: атракція, імпонування, гармоніка, гармонія.

Основні види імідж-технологій: телесноориєнтоване іміджування (ситуативне); особистісно-центроване (глибинне) іміджування.

Духовна складова — основа іміджу. Методи арттерапії у персональній імиджелогії: розвиток адаптивності, соціальної активності, психологічної пластичності, комунікабельності. Підсилення саморегуляції, приведення її у співвідношення з запитаними психоемоційними станами, побудова позитивних міжособистісних стосунків з оточуючими.

Візуальні, комунікативні, вербальні та невербальні методи самопрезентації.

Розробка шкали оцінування персонального іміджу: природні дані, стиль одягу, кінесика, техніка мовлення, вербальний імідж, гендерна адекватність, змістовність комунікації, гарні манери, статус, відповідність модним тенденціям.

Прийоми захисту іміджу у конфліктних ситуаціях. Психологічно-іміджеві бар’єри та засоби їх подолання.

Токени сприйняття чоловіка та жінки у сучасному українському суспільстві. Класифікації жіночих та чоловічих іміджевих типів.

Тема 3. Мода та етикет у структурі іміджу

Історія моди та етикету.

Античний світ.

Грецький поліс (polis) – місто-держава та римський цивітас (civitas) - община – стародавні центри розвитку моди та етикету в Європі. Одяг у давній Греції.

Спорт, лазні, урочисті трапези, проксенія. Одяг у давньому Римі. Терми. Римляни на банкеті. Формування основ етикету у давньому Римі. Західна Європа. Етикет у феодальному суспільстві. Ранішнє Середньовіччя. Застільні манери у ранньому Середньовіччі. Застільний етикет у ХІ – ХІІІ ст..

Поява столових приборів. Застільна бесіда. Одяг як символ станових відмінностей. Поява моди.

Лицарський кодекс. Вимоги до лицаря. Посвята у лицарі. Прийняття васальної залежності. Турніри. Обітниці.

Куртуазна любов та культ Прекрасної Дами. Етикет при французькому дворі короля Людовіка ХІУ.

Виникнення дипломатичного етикету. Вимоги до гарного виховання у ХУІІІ ст.. Листи лорда Честерфільда до сина.

Придворний етикет.

Допетровська Русь.

Розпорядок дня у допетровській Русі, свята, мода, кулінарія, традиції. Петровські часи (1696-1725 рр.).

Ассамблеї.

Шлюби, мода, світські розваги, традиції при Петрі. Положення жінки за часів Петра 1.

Давньоукраїнські етикетні звичаї. Етикет і мода у київських князів та простолюдин, поява міщан з розвитком міст, міщанських традицій. Буржуазний етикет ХІХ ст.. Поняття респектабельності.

Правила поведінки жінок у ХІХ ст.. Єврпейські поняття „джентльмен”, „денді”.

Роль освіти у розвитку моди та етикету у кінці ХІХ – поч. ХХ ст..

Світське життя. Культурно-етична та комунікативна функції етикету. Трансформації моди, етикету, комунікативних правил у ХХ ст..

Роль емансипації та фемінізації у змінах іміджу чоловіка та жінки ХХ ст.. Поява кіно, ТВ, масових комунікації - інтеграція іміджевих складових людини, спільнот, корпорацій, держав, етносів. Поява поняття „світовий стандарт”. Сучасна стилістика одягу.

Професії стиліста, візажиста на ринку сучасної сфери послуг. Три стилі одягу як три стилі життя: фізичний, ментальний, вербальний. Правила підбору аксесуарів (5 „а”).

Правила макіяжу. Зв’язок понять етикет та інтелігентність. Побутовий етикет: знайомство, привітання, прощання, вибачення, прохання. Ресторанний етикет.

Етикет стосунків чоловіків та жінок.

Сімейний етикет. Етикет поведінки у суспільних місцях .Сучасний діловий етикет.

Тема 4. Імідж-стратегії впливу на масову аудиторію. Психологія сприйняття імідж-формуючої інформації

Розмежування понять: „група”, „колектив”, „аудиторія”, „натовп”, „маса”, „масовий глядач-слухач-читач”.

Особливості сучасної масової комунікації. Роль психологічних параметрів особистості у сприйнятті імідж-формуючої інформації (відчуття, почуття, пам’ять, темперамент, типи емоцій). Теорія мас, „масового суспільства”. Дослідження феномену натовпу та харизматичного вождя Г. Лебона, С. Московічі, Е. Каннеті, З.Фрейда.

Маніпуляції масовою свідомістю та підсвідомістю. Дослідження С. Кара-Мурзи, Є. Доценко. Механізми масової психології.

Сприйняття прямої та непрямої інформації. Суспільний настрій. Суспільна думка. Соціальний стереотип.

Архетипи колективного підсвідомого, використання їх у побудові імідж-інформації. Роль міфів та стереотипів у творенні іміджів.

Іміджи маскультури. Поняття маскультури. Різновиди маскультури: естрада, шоубізнес, ТВ-програми, преса, вуличні перформенси. Сучасне поняття „зірка” маскультури. Шоу-бізнес. Спорт. ТВ-герої.

Імідж „героя нашого часу”. Образи антигероїв. Прийоми пропаганди в мас- іміджуванні. Творення сенсацій. Прийоми контрасту та співставлення. Замовчування та вип’ячування фактів. Повтори та навіювання переконань. Опитування як засіб пресингу на суспільну думку.

Тема 5. Імідж лідера

Історично складені риси лідера. Н.Макіавеллі про „ілюзію мажору” в образі лідера. Загадка харизми. М. Вебер про харизматичне панування, його собливості. Інструментарій іміджмейкерства у творенні іміджу лідера: трансформація, утрирування, переведення, позиціювання, перформенс.

Політичний імідж. Історична та сучасна типологія політичного лідерства. Образи влади. Влада слова та слово влади. Політична міфологія в іміджмейкерстві. Етнопсихологічні аспекти лідерства.

Семіотика лідерства: знаки, символи, регалії, емблеми, герби, культові предмети влади. „Легенда” лідера.

Створення образу ворога, друга, ідеї, партії, суспільного руху.

Імідж "VIP"-персоны. Поняття мажор в сучасному житті. Імідж жінки "VIP"-персоны.

Роль національного фактору у творенні іміджу лідера. Ментальний параметр іміджу лідера. Український національний характер. Дослідження М.Костомарова, П.Куліша, Т.Шевченка, О.Потебні, В.Ляпинського, М.Драгоманова, В.Аньоновича, І.Франка, М.Грушевського, М.Хвильового, Д.Донцова, Д.Чижевського, І.Лисяк-Рудницького, І.Мірчука, О.Кульчицького, М.Шлемкевича, В.Храмової, Є.Онацького, В.Цимбалістого, О.Братко-Кутинського, А.Бичка, С.Кримського, Ю. Павленка, І.Рибчина щодо ментальності українців. Ментальні риси: пристрасність, екстремальні вияви почуттів, материнське опікування інших, несприйняття великих спільнот, шанування речей, витончений смак до найдрібнішого, потреба в співзвучності з навколишнім світом, елегійний настрій; сильні почуття, схильність до драматично-ліричних афектів, схильність до театрального мистецтва і музики. Толерантність. Кордоцентризм. Емоційність. Перевага образного мислення над раціональним.

Політична іміджелогія як система поглядів на законі масових комунікацій. Становлення політичної іміджелогії у країнах Заходу Зв’язок політичної іміджелогії та паблик рилейшенз. Психологічні фактори у сприйняття іміджу політичного лідера. Образ-знання, образ-значення, образ бажаного майбутнього.

Керування суспільною думкою: формування списку пріоритетів, перемикання уваги, введення нових тем і ситуацій, контрпропаганді. Я-концепція політичного лідера. Головні вимоги лідера: потреба у владі, контролі над людьми та ситуацією, аффліліації. Стиль прийняття політичних рішень. Функціональний, контекстний, співставляючий підходи до іміджу лідера.

Феномени, що опосередкують процес сприйняття іміджу лідера: цінності електорату, установки, рольові переваги, архетипи, стереотипи, прототипи.

Символічні моделі героїки лідера. Типажі „героя”, „сім’янина”, „батька нації”, „державного мужа”, „інтелектуалу”, „господарця”.

Мови впливу: вербальна, візуальна, міфологічна, перформенсна. Уявлення про „ідеального лідера”.

Політична реклама у формуванні іміджу політичного лідера. ТВ-програми, ток-шоу як інструменти формування іміджу лідера. Написання і проголошення промов. Іміджеві стратегії виборчих кампаній. Президентська іміджева комунікація. Культура парламентської мови.

Іміджеві типи лідера: ідеолог, прагматик, конформіст, фанатик, догматик, полководець, вождь нації.

Тема 6. Коучинг як глибинний інструментарій іміджмейкерства

Походження, філософія, принципи і задачі коучинга. Причини виникнення коучинга та особливості його застосування. Походження поняття коучинг (англ.. сoаche (фургон, вагон) метафорично „транспортний” засіб для пересування (для особистісного розвитку, руху) у житті, засіб настанови, наснаги, тренування.

Коуч в освіті і спорті як репетиторство - навчання вихованців прийомам і стратегіям. Коучинг як інтенсивний тренінг. Основа коучинга – базові принципи гуманістичної і транс персональної психології. Розвиток коучинга у 80-і рр. ХХ ст. як індивідуальної роботи з клієнтами задля підвищення ефективності приватної та професійної сфер життя. Коучинг і тренінг, консалтинг, психотерапія. Межі між ними.

Вплив внутрішнього стану на зовнішні досягнення. Проективний і непрожективний підходи до досягнення цілей. Мотиваційна матриця.

Цільова аудиторія коучингу: коуч для керівників, наради директорів, відділу кадрів, персоналу. Коучинг з організаційного розвитку, з лідерства, з якості праці, з реінженірінгу, коучинг продажу, зв’язків з громадськістю, з ценової стратегії, новаційного бізнесу тощо.

Сфери коучінгу: корпоративний, коучинг маркетингу, малого бізнесу, стосунків, стилів життя, якості життя, досягнення успіху (М. Аткінсон, 2001). Новаційний коучинг – емоційної компетентності (М. Рейнольдс). Розвиток потенціалу клієнта. Методи психо-емоційної, інтелектуальної, мотиваційної діагностики. Як допомогти подолати особистісні бар’єри та обмеження у досягненні кращих результатів праці. Теорії Р. Дилтса (2004 Р.). Л. Уітворт, Г. Кимсі-Хаус, Ф. Сендал (2004) про коучинг як критичне відображення вмінь та навичок суб’єкта. Розвиток навичок системності та креативності.

Коуч-консультування і його генеральна ідея: максимальне підвищення ефективності діяльності суб’єкта у комунікативних стосунках, кар’єрі, житті в цілому. Навчання, майстерність, менторство у комунікації суб’єкт-суб’єкт.

Формування когнітивних навичок, цінностей, переконань. Суб’єкт коучинга – людина як цілісна особистість, що заздалегідь має необхідні ресурси вдосконалення. Постановка задач як меседж клієнта.

Використання анкетування, тестування, аналіз артефактів діяльності. Використання в процесі коучинг-консультування гештальт-психології, НЛП, тілесно-орієнтованої психології, трансперсональної психології. „Колесо” коучингу. Моделювання мета-програм.

Аналітична робота коучера.

Тема 7. Корпоративний імідж

Поняття корпорації. Поняття корпоративного іміджу (співпадіння усіх елементів візуальної комунікації компанії, що передає публіці споживачів основну ідею компанії, створює позитивний відгук, який збільшує ступінь довіри клієнтів та партнерів компанії). Типова структура корпорації. Горизонтально-вертикальні зв’язки.

Історія корпорації як іміджева детермінанта. „Легенди” лідерів.

Сучасний дефіцит технологій грамотного створення корпоративного іміджу компанії. Зв’язок позитивного іміджу корпорації та прибутку (позитивний імідж збільшує дохід на 500%). 9/10 прибутку втрачає компанія, позбавлена іміджевої стратегії.

Елементи рухливої та нерухливої частин візуальної комунікації компанії, на яких засновано корпоративний імідж.

Візуальна комунікація як засіб спілкування за допомогою предметів, колористики, варіантів фактури, пропорції, що передає певні ідеї.

Непорушна візуальна комунікація (візитки, бланки, каталоги, буклети, друкована символіка; банери, тендери, зовнішній вигляд персоналу, рекламні ролики, корпоративний сайт в мережі Інтернет, екстер’єр та інтер’єр компанії, зовнішній вигляд транспорту компанії, упаковка продукції чи послуг) та рухлива візуальна комунікація (манера персоналу спілкуватися між собою та з клієнтами, формат корпоративних заходів, телефонний маркетинг, діловий етикет, професійна етика, спікерське мистецтво, ведення презентацій).

Прийоми PR-технологій, що дозволяють поширити всередину і назовні корпоративний імідж. Необхідність відповідності образів політичних лідерів відповідності твореному образу, іміджу держави.

Тема 8. Імідж держави

Складові іміджу держави. Значення історичних фактів. Міжнародна репутація і „ярлики” держав у світі.

„Легенди” лідерів держав як складова державного іміджу. Символіка, гімн, знамена як обов’язкові складові іміджу країни. Види державного іміджу: внутрішній, зовнішній, культурний, політичний, загально міжнародний.

Причини проблематичного іміджу України: економічна й політична нестабільність, кадровий дефіцит, радянське надбання, постколоніальний синдром. Державні утворення в історії України (за малим виключенням) як прояви чужої влади (літовсько-білоруської, польської, австрійської, радянської), фактор пригнічення специфічно українських першоджерел ментального вияву, іміджевих показників. Великокняжа епоха Київської Русі та часи Запоріжської Січі як Золотий вік національної української свідомості. Літописний сказ про покликання варягів як метафора впорядкованого першопочатку, стриженя. Комплекс „бездержавності” у сьогоденні. Проблематика відродження національної ідентичності, культури і мови, загальної екзистенційної мотивації власної державності. Відсутність реальної загальнооб’єднуючої національної ідеї як гальмуючий фактор творення позитивного державного іміджу України. Побудова внутрішнього та зовнішнього „образу ворога” замість творення „образу себе”.

Гендерні феномени в імідж-утворенні української державності. Маскулінізація жінок, фемінізація чоловіків в Україні як вияви загально планетарних процесів.

Чи існують „фемінократія” та „гендерний декаданс” в соціальному житті українців? Історична ідея Св. Софії. Культ „зовнішньої жінки” – жінки-матері, матері-землі, матері-природи. Нерозвинутість культу Прекрасної Дами. Традиційне негативно-репресивне ставлення до влади. Проблематичність міжнародного іміджу України як держави-буфера, „лімітрофа”, не суб’єкту, а об’єкту впливу Заходу і Сходу. Багатовекторність міжнародного ствердження України як фактор часу. Думки західних вчених про метафізичний unisex України.

Потреби часу – вдосконалення української еліти з високо розвиненою національною свідомістю та гуманними пріоритетами в політиці. Відродження національної економіки і почуття громадянського патріотизму – необхідні складові формування позитивного іміджу України.

Тема 9. Образ (стиль) життя

Поняття та основні критерії образу життя. Матеріальні, соціальні, політичні, духовно-моральні, культурні, природні умови образу життя людини.

Ортобіотика. Життєвий оптимізм. Образ життя як діяльна активність людей, що певним чином реагують на умови оточення, як система сутнісних типових характеристик засобу діяльності, активності людей у єдності їх кількісних та якісних сторін, що відображає рівень розвитку суспільства.

Поняття „уклад” життя, рівень життя, якість життя. 4 категорії образу життя: економічна (рівень життя), соціологічна (якість життя), соціально-психологічна (стиль життя), соціально-економічна (устрій, уклад життя). Розмір національного доходу на душу населення як провідна характеристика рівня життя. Данні по Україні. Об’єм життєвих благ, послуг, доля живлення у структурі споживання – складові рівня життя.

Класифікація академіка Ю.І. Лисицина – про вплив на здоров’я людини факторів ризику (фізичне здоров’я, природа, кліматичні умови, шкідливі звички, адинамія, гіподинамія, низькі матеріально-побутові умови, неміцність сімей, відчуття самотності, низький освітній та культурний рівень, надмірна урбанізація тощо).

Вплив урбанізації на стиль життя сучасної людини. Людина мегаполісу, її іміджеві ознаки і стиль життя. Духовно-моральне здоров’я як детермінанта образу життя. ”Orandum est utsit mens sana in corpore sano” (“у здоровому тілі був здоровий дух”).

Стиль життя як соціологічна категорія, стиль життя і культура, стиль життя у системі соціальної стратифікації, глобалізація і стиль життя, „нарцисизм”, „гедонізм”, скептицизм як характеристики стилю життя у постіндустріальному суспільстві. Паттерни стилю життя як елементи культури.

Моностилізм и полістилізм як параметри культурного рівня образу життя епохи Модерну і Постмодерну. Категорії "традиції" и "стилю" в образі життя. Концепція життєвої форми Е. Шпрангера.

Споживання як індикатор стилю життя. Рух антиглобалістів за збереження культурної ідентичності сучасної людини. Культурні архетипи, котрі утворюють етичне ядро українського стилю життя: 1-й - заснування життя на праці. 2-й - непевність щодо розпорядження результатами власної праці, негарантованість достатку. 3-й - неналежністю світу українцеві і відсутністю в етосі виміру публічності. 4-й - покладання більше на долю, аніж на власну самоврядну волю відносно життєвих надбань. 5-й - архетип вільності.

Підсумковий опис складових образу життя: фізичне й душевне здоров’я, рівень освіти та культури, соціальний статус, рівень і якість життя, підтримка традицій та здатність до новацій, профорієнтація, пасіонарність чи соціальна пасивність, комунікативні зв’язки, самооцінка, менталітет, інтелект, рівень самоусвідомлення, свідомості, параметри особистісного іміджу.

Заняття з теми 1. Імідж як історико-культурний феномен, складова цивілізації

Тлумачення базових понять курсу: імідж, іміджелогія, іміджмейкерство, образ, тип, стереотип, ярлик, личина, лік, обличчя, маска. Образ людини в історико-науковій динаміці. Класифікації людських типів за певними психо-фізичними ознаками (за вибором студентів). Типи іміджу. Сфери іміджмейкерства. Приклади (за вибором студентів).

Рекомендована література:

1. Бороздина Г.В. Психология делового общения: Учебное пособие. — М.: ИНФРА — М, 1999.-224с.

2. Дерябо С, Левин В. Гроссмейстер общения. Иллюстрированный самоучитель психологического мастерства. — М„ 1996/

3. Дейвис Ф. Ваш абсолютный имидж. Книга для политиков и бизнесменов, мужчин и женщин. — М., 1997.

4. Джеймс Дж. Эффективный самомаркетинг. Искусство создания положительного образа. - М., 1998/

5. Дорфман Л. Я., Дружинин В. Н., Коростелина К. Стиль человека: психологический анализ. М., 1998.

6. Доценко Е.Л. Психология манипуляции. Феномены, механизмы, защита. М., 1996.

7. Джи Б. Имидж фирмы. Планирование, формирование, продвижение. — СПб.: Питер, 2000.

8. Мельник Г.С. Mass-media: психологические процессы и эффекты. СПб.,

9. Могилевский Р. С. Проблемы качества жизни крупного города. Л., 1987.

10. Мотков О.И. «Психология самопознания личности» – М., 1993.

Заняття з теми 2. Складові особистісного іміджу. Гендерні аспекти іміджу

Поняття „Я-концепції”. Складання студентами особистісної „я-концепції”. Різновиди імідж-технологій. Методи самопрезентації. Практикум з самопрезентацій. Відеозйомка.

Рекомендована література:

1. Артемов В.Л. Против клеветы и домыслов. Сущность, методы, практика контрпропаганды. - М., 1987.

2. Белановский СА. Метод фокус-групп. - М., 1996.

3. Бороздина Г.В. Психология делового общения: Учебное пособие. — М.: ИНФРА — М, 1999.-224с.

4. Браун Л. Имидж – путь к успеху. СПб., 1996.Бурдье П. Структура, габитус, практика. // Журнал социологии и социальной антропологии. 1998. Том 1. № 2.

5. Гриндер Дж., Бэндлер Р. Из лягушек в принцы. Воронеж,1993Дейвис Ф. Ваш абсолютный имидж. Книга для политиков и бизнесменов, мужчин и женщин. М., 1997.

6. Гуревич П.С. Приключение имиджа. — М., 1991.

7. Доти Д. Паблисити и паблик рилейшнз. - М., 1996.

8. Дейвис Ф. Ваш абсолютный имидж. Книга для политиков и бизнесменов, мужчин и женщин. — М., 1997.

9. Демидова И. Ваш гардероб, стиль, имидж. — М., 1999.

10. Джеймс Дж. Эффективный самомаркетинг. Искусство создания положительного образа. М., 1998.

11. Джи Б. Имидж фирмы. Планирование, формирование, продвижение. — СПб.: Питер, 2000.

12. Зарецкая Е.Н. Логика речи для менеджера. М., 1997.

13. Имидж лидера. Психологическое пособие для политиков. - М., 1994.

14. Кротова Н.В., Клеппер Е.В. Управление персоналом: Учебник.-М.: МГУКИ, 2001.-359с.

15. Могилевский Р. С. Проблемы качества жизни крупного города. Л., 1987.

16. Мотков О.И. «Психология самопознания личности» – М., 1993.

17. Образ жизни населения крупного города: опыт комплексного социального исследования / Ред. Пашков А. С. Л., 1988. 285 с.

18. Панасюк А.Ю. Вам нужен имиджмейкер? — М., 1998.

19. Почепцов Г. Имидж и выборы. — Киев, 1997.

20. Почепцов Г. Имидж от фараонов до президентов. — Киев, 1999.

21. Почепцов Г. Имиджмейкер. Паблик рилейшнз для политиков и бизнесменов. — Киев, 1995.

22. Почепцов Г.Г. Имиджелогия: теория и практика. - К., 1998.

23. Рюдигер Маргит. Изысканный макияж. — М.: «Кристина и Ко», 1997.-125с.

24. Спиллейн М. Создайте свой имидж. М., 1999.

25. Стивен Р. Кови Семь навыков высокоэффективных людей.-М.: Вече-Персей-Аст, 1997.-480с.

26. Хофф Р. Я вижу вас голыми. Как подготовиться к презентации и с блеском ее провести. - М., 1996.

27. Цуладзе А. Формирование имиджа политика в России. — М., 1999.

28. Шепель В.М. Имиджелогия: секреты личного обаяния. — М.: ЛИНКА — ПРЕСС, 1997.-168с.

Заняття з теми 3. Мода та етикет у структурі іміджу

Історія моди. Доповіді за вибором студентів. Моделювання ситуацій етикету. Практикум : „захист Моделі”. Аналітичний відеоогляд

Рекомендована література:

1. Артемов В.Л. Против клеветы и домыслов. Сущность, методы, практика контрпропаганды. - М., 1987.

2. Белановский СА. Метод фокус-групп. - М., 1996.

3. Бердяєв.

4. Бороздина Г.В. Психология делового общения: Учебное пособие. — М.: ИНФРА — М, 1999.-224с.

5. Браун Л. Имидж – путь к успеху. СПб., 1996.Бурдье П. Структура, габитус, практика. // Журнал социологии и социальной антропологии. 1998. Том 1. № 2.

6. Гриндер Дж., Бэндлер Р. Из лягушек в принцы. Воронеж,1993Дейвис Ф. Ваш абсолютный имидж. Книга для политиков и бизнесменов, мужчин и женщин. М., 1997.

7. Гуревич П.С. Приключение имиджа. — М., 1991.

8. Доти Д. Паблисити и паблик рилейшнз. - М., 1996.

9. Дейвис Ф. Ваш абсолютный имидж. Книга для политиков и бизнесменов, мужчин и женщин. — М., 1997.

10. Демидова И. Ваш гардероб, стиль, имидж. — М., 1999.

11. Джеймс Дж. Эффективный самомаркетинг. Искусство создания положительного образа. М., 1998.

12. Джи Б. Имидж фирмы. Планирование, формирование, продвижение. — СПб.: Питер, 2000.

13. Зарецкая Е.Н. Логика речи для менеджера. М., 1997.

14. Имидж лидера. Психологическое пособие для политиков. - М., 1994.

15. Кротова Н.В., Клеппер Е.В. Управление персоналом: Учебник.-М.: МГУКИ, 2001.-359с.

16. Могилевский Р. С. Проблемы качества жизни крупного города. Л., 1987.

17. Мотков О.И. «Психология самопознания личности» – М., 1993.

18. Образ жизни населения крупного города: опыт комплексного социального исследования / Ред. Пашков А. С. Л., 1988. 285 с.

19. Панасюк А.Ю. Вам нужен имиджмейкер? — М., 1998.

20. Почепцов Г.Г. Имиджелогия: теория и практика. - К., 1998.

21. Рюдигер Маргит. Изысканный макияж. — М.: «Кристина и Ко», 1997.-125с.

22. Спиллейн М. Создайте свой имидж. М., 1999.

Заняття з теми 4. Імідж-стратегії впливу на масову аудиторію. Психологія сприйняття імідж-формуючої інформації

Психологія натовпу. Огляд теорій. Сучасна соціальна міфотворчість. Практикум „Створи Зірку”. Аналітичне оцінювання роботи груп. Аналітичний відеоогляд.

Рекомендована література:

1. Белановский СА. Метод фокус-групп. - М., 1996.

2. Бороздина Г.В. Психология делового общения: Учебное пособие. — М.: ИНФРА — М, 1999.-224с.

3. Браун Л. Имидж – путь к успеху. СПб., 1996.Бурдье П. Структура, габитус, практика. // Журнал социологии и социальной антропологии. 1998. Том 1. № 2.

4. Доти Д. Паблисити и паблик рилейшнз. - М., 1996.

5. Дейвис Ф. Ваш абсолютный имидж. Книга для политиков и бизнесменов, мужчин и женщин. — М., 1997.

6. Демидова И. Ваш гардероб, стиль, имидж. — М., 1999.

7. Джеймс Дж. Эффективный самомаркетинг. Искусство создания положительного образа. М., 1998.

8. Кротова Н.В., Клеппер Е.В. Управление персоналом: Учебник.-М.: МГУКИ, 2001.-359с.

9. Образ жизни населения крупного города: опыт комплексного социального исследования / Ред. Пашков А. С. Л., 1988. 285 с.

10. Панасюк А.Ю. Вам нужен имиджмейкер? — М., 1998.

11. Почепцов Г. Имидж и выборы. — Киев, 1997.

12. Почепцов Г. Имидж от фараонов до президентов. — Киев, 1999.

13. Почепцов Г. Имиджмейкер. Паблик рилейшнз для политиков и бизнесменов. — Киев, 1995.

14. Почепцов Г.Г. Имиджелогия: теория и практика. - К., 1998.

15. Рюдигер Маргит. Изысканный макияж. — М.: «Кристина и Ко», 1997.-125с.

16. Спиллейн М. Создайте свой имидж. М., 1999.

17. Стивен Р. Кови Семь навыков высокоэффективных людей.-М.: Вече-Персей-Аст, 1997.-480с.

Заняття з теми 5. Імідж лідера

1. Огляд соціально-психологічних теорій лідерства.

2. Специфіка чоловічого та жіночого лідерства.

3. Харизматичний лідер. Доповіді студентів (за вибором).

Рекомендована література:

1. Артемов В.Л. Против клеветы и домыслов. Сущность, методы, практика контрпропаганды. - М., 1987.

2. Бороздина Г.В. Психология делового общения: Учебное пособие. — М.: ИНФРА — М, 1999.-224с.

3. Браун Л. Имидж – путь к успеху. СПб., 1996.Бурдье П. Структура, габитус, практика. // Журнал социологии и социальной антропологии. 1998. Том 1. № 2.

4. Гриндер Дж., Бэндлер Р. Из лягушек в принцы. Воронеж,1993Дейвис Ф. Ваш абсолютный имидж. Книга для политиков и бизнесменов, мужчин и женщин. М., 1997.

5. Зарецкая Е.Н. Логика речи для менеджера. М., 1997.

6. Имидж лидера. Психологическое пособие для политиков. - М., 1994.

7. Образ жизни населения крупного города: опыт комплексного социального исследования / Ред. Пашков А. С. Л., 1988. 285 с.

8. Панасюк А.Ю. Вам нужен имиджмейкер? — М., 1998.

9. Почепцов Г. Имидж и выборы. — Киев, 1997.

10. Почепцов Г. Имидж от фараонов до президентов. — Киев, 1999.

11. Почепцов Г. Имиджмейкер. Паблик рилейшнз для политиков и бизнесменов. — Киев, 1995.

12. Почепцов Г.Г. Имиджелогия: теория и практика. - К., 1998.

13. Рюдигер Маргит. Изысканный макияж. — М.: «Кристина и Ко», 1997.-125с.

Заняття з теми 6. Коучинг як глибинний інструментарій іміджмейкерства

1. Зміст понять „коучинг”, „коучер”.

2. Прийоми коучинга в іміджування персони та корпорації.

3. Аналітичний відео огляд.

4. Моделювання діалогів „Коучер-суб’єкт іміджування”.

Рекомендована література:

1. Бороздина Г.В. Психология делового общения: Учебное пособие. — М.: ИНФРА — М, 1999.-224с.

2. Браун Л. Имидж – путь к успеху. СПб., 1996.Бурдье П. Структура, габитус, практика. // Журнал социологии и социальной антропологии. 1998. Том 1. № 2.

3. Гуревич П.С. Приключение имиджа. — М., 1991.

4. Доти Д. Паблисити и паблик рилейшнз. - М., 1996.

5. Дейвис Ф. Ваш абсолютный имидж. Книга для политиков и бизнесменов, мужчин и женщин. — М., 1997.

6. Демидова И. Ваш гардероб, стиль, имидж. — М., 1999.

7. Имидж лидера. Психологическое пособие для политиков. - М., 1994.

8. Панасюк А.Ю. Вам нужен имиджмейкер? — М., 1998.

9. Почепцов Г. Имидж и выборы. — Киев, 1997.

10. Почепцов Г. Имидж от фараонов до президентов. — Киев, 1999.

11. Почепцов Г. Имиджмейкер. Паблик рилейшнз для политиков и бизнесменов. — Киев, 1995.

12. Почепцов Г.Г. Имиджелогия: теория и практика. - К., 1998.

13. Спиллейн М. Создайте свой имидж. М., 1999.

14. Стивен Р. Кови Семь навыков высокоэффективных людей.-М.: Вече-Персей-Аст, 1997.-480с.

15. Шепель В.М. Имиджелогия: секреты личного обаяния. — М.: ЛИНКА — ПРЕСС, 1997.-168с.

Заняття з теми 7. Корпоративний імідж

1. Практикум „Презентація фірми”.

2. Аналітичне оцінювання.

Рекомендована література:

1. Бороздина Г.В. Психология делового общения: Учебное пособие. — М.: ИНФРА — М, 1999.-224с.

2. Браун Л. Имидж – путь к успеху. СПб., 1996.Бурдье П. Структура, габитус, практика. // Журнал социологии и социальной антропологии. 1998. Том 1. № 2.

3. Гриндер Дж., Бэндлер Р. Из лягушек в принцы. Воронеж,1993Дейвис Ф. Ваш абсолютный имидж. Книга для политиков и бизнесменов, мужчин и женщин. М., 1997.

4. Гуревич П.С. Приключение имиджа. — М., 1991.

5. Доти Д. Паблисити и паблик рилейшнз. - М., 1996.

6. Джеймс Дж. Эффективный самомаркетинг. Искусство создания положительного образа. М., 1998.

7. Имидж лидера. Психологическое пособие для политиков. - М., 1994.

8. Кротова Н.В., Клеппер Е.В. Управление персоналом: Учебник.-М.: МГУКИ, 2001.-359с.

9. Могилевский Р. С. Проблемы качества жизни крупного города. Л., 1987.

10. Панасюк А.Ю. Вам нужен имиджмейкер? — М., 1998.

11. Почепцов Г. Имидж и выборы. — Киев, 1997.

12. Почепцов Г. Имидж от фараонов до президентов. — Киев, 1999.

13. Почепцов Г. Имиджмейкер. Паблик рилейшнз для политиков и бизнесменов. — Киев, 1995.

14. Почепцов Г.Г. Имиджелогия: теория и практика. - К., 1998.

Заняття з теми 8. Імідж держави

1. Складові державного іміджу.

2. Доповіді про іміджеві ознаки держав світу (за вибором студентів).

3. Диспут: „Як сучасній Україні створити позитивний внутрішній і зовнішній імідж?”

Рекомендована література:

1. Артемов В.Л. Против клеветы и домыслов. Сущность, методы, практика контрпропаганды. - М., 1987.

2. Белановский СА. Метод фокус-групп. - М., 1996.

3. Бердяєв.

4. Бороздина Г.В. Психология делового общения: Учебное пособие. — М.: ИНФРА — М, 1999.-224с.

5. Браун Л. Имидж – путь к успеху. СПб., 1996.Бурдье П. Структура, габитус, практика. // Журнал социологии и социальной антропологии. 1998. Том 1. № 2.

6. Гриндер Дж., Бэндлер Р. Из лягушек в принцы. Воронеж,1993Дейвис Ф. Ваш абсолютный имидж. Книга для политиков и бизнесменов, мужчин и женщин. М., 1997.

7. Гуревич П.С. Приключение имиджа. — М., 1991.

8. Доти Д. Паблисити и паблик рилейшнз. - М., 1996.

9. Дейвис Ф. Ваш абсолютный имидж. Книга для политиков и бизнесменов, мужчин и женщин. — М., 1997.

10. Джи Б. Имидж фирмы. Планирование, формирование, продвижение. — СПб.: Питер, 2000.

11. Имидж лидера. Психологическое пособие для политиков. - М., 1994.

12. Кротова Н.В., Клеппер Е.В. Управление персоналом: Учебник.-М.: МГУКИ, 2001.-359с.

13. Могилевский Р. С. Проблемы качества жизни крупного города. Л., 1987.

14. Мотков О.И. «Психология самопознания личности» – М., 1993.

15. Образ жизни населения крупного города: опыт комплексного социального исследования / Ред. Пашков А. С. Л., 1988. 285 с.

16. Панасюк А.Ю. Вам нужен имиджмейкер? — М., 1998.

17. Почепцов Г. Имидж и выборы. — Киев, 1997.

18. Почепцов Г. Имидж от фараонов до президентов. — Киев, 1999.

19. Почепцов Г. Имиджмейкер. Паблик рилейшнз для политиков и бизнесменов. — Киев, 1995.

20. Почепцов Г.Г. Имиджелогия: теория и практика. - К., 1998.

21. Рюдигер Маргит. Изысканный макияж. — М.: «Кристина и Ко», 1997.-125с.

Заняття з теми 9. Образ (стиль) життя

1. Складові стилю (образу) життя.

2. Діагностична картка учасників семінару за параметрами власного стилю життя.

3. Диспут. „Як уможливити якісний стиль життя у сучасних умовах в Україні?”

Рекомендована література:

1. Браун Л. Имидж – путь к успеху. СПб., 1996.Бурдье П. Структура, габитус, практика. // Журнал социологии и социальной антропологии. 1998. Том 1. № 2.

2. Гуревич П.С. Приключение имиджа. — М., 1991.

3. Доти Д. Паблисити и паблик рилейшнз. - М., 1996.

4. Дейвис Ф. Ваш абсолютный имидж. Книга для политиков и бизнесменов, мужчин и женщин. — М., 1997.

5. Демидова И. Ваш гардероб, стиль, имидж. — М., 1999.

6. Джеймс Дж. Эффективный самомаркетинг. Искусство создания положительного образа. М., 1998.

7. Джи Б. Имидж фирмы. Планирование, формирование, продвижение. — СПб.: Питер, 2000.

8. Зарецкая Е.Н. Логика речи для менеджера. М., 1997.

9. Кротова Н.В., Клеппер Е.В. Управление персоналом: Учебник.-М.: МГУКИ, 2001.-359с.

10. Могилевский Р. С. Проблемы качества жизни крупного города. Л., 1987.

11. Мотков О.И. «Психология самопознания личности» – М., 1993.

12. Образ жизни населения крупного города: опыт комплексного социального исследования / Ред. Пашков А. С. Л., 1988. 285 с.

13. Панасюк А.Ю. Вам нужен имиджмейкер? — М., 1998.

14. Почепцов Г. Имидж и выборы. — Киев, 1997.

15. Почепцов Г. Имидж от фараонов до президентов. — Киев, 1999.

16. Почепцов Г. Имиджмейкер. Паблик рилейшнз для политиков и бизнесменов. — Киев, 1995.

17. Почепцов Г.Г. Имиджелогия: теория и практика. - К., 1998.

1. Реферат.

(Дана форма самостійної роботи відображує можливість студентів не лише переказувати чужі думки, а й висловлювати власні. Ця форма передбачає й критичний аналіз різних точок зору. Обсяг – 10 сторінок. 10 балів).

1 робота за семестр.

2. Аналіз твору мистецтва: роману, віршів, кінофільму тощо.

(Виконуючи цю роботу, студент аналізує проблеми іміджу того чи іншого твору мистецтва. Обсяг – 5 сторінок.

5 балів).

2 роботи за семестр.

3. Творча робота (есе) на вільну тему.

(При виконанні даної роботи, студент не лише в теоретичній, а й в образній формі виражає своє ставлення до тої чи іншої проблеми щодо іміджу. 2 роботи за семестр.

4. Написання наукової роботи та виступ з нею на конференції.

(15-18 сторінок. Робота повинна включати в себе план, вступ, 2 частини, висновки та літературу. 15 балів).

1 робота в кінці семестру.

Теми рефератів

1. Імідж організації і корпоративної політики.

2. Іміджі ворога в політиці і бізнесі.

3. Символіка особистого іміджу.

4. Поняття віртуализації політичного процесу.

5. Політична реклама і політичний маркетинг.

6. Інформаційні війни в період передвиборних кампаній.

7. Особистий імідж бізнесмена та його роль в успішному розвитку бізнесу.

8. Необхідні складові особистого іміджу в бізнесі.

9. Цінність символічного ресурсу в бізнесі.

10. Імідж фірми як найважливіший чинник успіху бізнесу.

11. Стратегії формування і підтримки іміджу фірми.

12. Функції менеджера по PR, його місце в структурі організації.

13. Досвід і цінність формування іміджу організації на прикладі провідних корпорацій світового рівня.

14. Поняття образа ворога.

15. Використання образа ворога в процесі мотивації на дію. Символізація ворогів.

16. Механізми формування образа ворога на прикладі радянсько-американської холодної війни.

17. Негативна реклама в сучасному світі.

18. Можливі маніпуляції з іміджем ворога.

19. Аналіз негативних і позитивних сторін використання образу ворога.

20. Психологічний аспект формування особистого іміджу.

21. Специфіка особистого іміджу в політиці, бізнесі і шоу бізнесі.

22. Структура особистого іміджу і засоби його аналізу.

23. Порівняльний аналіз особистого іміджу російських і зарубіжних політиків.

24. Практика аналізу іміджу особистості.

25. Професія: іміджмейкер.