Стрічка новин - сторінка 5

Філософсько-етичний аналіз щастя починається з розмежування його утриманні двох принципово різних за походженням компонентів: а) того, що залежить від самого суб’єкта, визначається мірою його власної активності і б) того, що від нього не залежить, предзадано зовнішніми умовами (обставинами, долею). То щастя, що залежить від людини, отримало назву чесноти

Ресурси інформаційного суспільства – інформація, знання та інформаційно-комунікаційні технології – найбільш вдало та цілісно характеризують його природу. Протягом останніх років сформувались нові поняття, процеси, взаємини, проблеми. В результаті індустріальний шлях вже не може бути пріоритетним для держави в сучасних умовах розвитку. В іншому випадку така держава опиниться осторонь глобальних процесів розвитку у наступні 10–15 років, стане відмежованою від решти світу.

В контексті аналізу переходу суспільства від життєдіяльності в індустріальній добі до існування в умовах інформаційної доби, результати дослідження свідчать про те, що фундаментальним компонентом є формування інформаційної свідомості.

Вирішуючи питання проблеми людини, Григорій Сковорода виходить з визначення самого поняття щастя. Саме щастя людини полягає в радісному та піднесеному стані душі та внутрішньому мирі, завдяки якому людина відчуває благодать та здатна бути щасливою в майже усіх життєвих ситуаціях: звичайні життєві труднощі, хоча і впливають на рівень добробуту та благополуччя такої людини, але вона живе не лише в буденному вимірі життя, тому має те саме незнищенне щастя, яке криється глибоко в людини і стає її невід’ємною частиною. Досягнення такого стану можливе після розуміння людиною причин її щастя та нещастя.

Для багатьох поколiнь українцiв – i не тiльки українцiв—Тарас Григорович Шевченко означає так багато, що сама собою створюється iлюзiя, нiби ми все про нього знаємо, все в ньому розумiємо. Та це лише iлюзiя. Шевченко як явище велике й вiчне – невичерпний i нескiнченний.

Щодо того, до яких саме філософських течій слід віднести поета також існує досить багато найрізноманітніших думок. Головною причиною, яка зумовила появу різних думок, є той факт що всіма своїми вчинками і творами, все своє життя поет боровся за одне єдине – свободу як для свого рідного народу, який гинув під кріпацьким і царським гнітом, так і для самого себе, адже не зважаючи на те, що в досить молодому віці його викупили з кріпацтва, Шевченко все життя відносив себе до цих «німих рабів». Він прагнув знищення кріпацтва, ліквідації самодержавства, національного гноблення і щиро вірив у те, що настане той час, коли його рідний народ буде вільним, зможе спокійно жити і розвиватися – це і був його світогляд, його філософська приналежність.

Філософські погляди П. Юркевича увійшли в українську духовну культуру як своєрідний світогляд, що відображає морально-етичні цінності українського народу, його спосіб мислення та менталітет.

«Філософія серця» П. Юркевича являє собою розгорнуту концепцію про серце як визначальну основу фізичного і духовного життя людини, як символ її внутрішнього світу переживань. Людина пізнає навколишній світ за допомогою розуму, а пізнати красу й таємничість світу можна тільки серцем як центром усіх пізнавальних дій. За П. Юркевичем, розум - вершина, а серце - коріння духовного життя. Через серце людина здійснює емоційне осягання світу, яке є первинним та глибинним способом світосприйняття, забезпечує його цiлiснiсть.

В Китаї зародилося три великих вчення: конфуціанство, даосизм, китайський буддизм.

Хоч філософія Стародавнього Китаю була малосистемною і в ній проявився слабкий зв’язок навіть з тими науками, які існували тоді в Китаї, однак за формою і методами постановки проблем ця філософія є широкомасштабним явищем, а по суті вирішення поставлених проблем – цінніснозначним і гуманістичним. Розглядаючи діяння давніх правителів і культурних героїв, можна сказати, що Конфуцій і Лао-цзи не тільки відобразили єдину картину історичного минулого Китаю, а й запропонували оригінальне філософське тлумачення історії, використовуючи весь арсенал мовної, писемної і міфологічної спадщини.

Конфуціанство і даосизм стали найбільш фундаментальними і впливовими напрямками китайської думки протягом усієї історії китайського суспільства, а цілий ряд важливих понять, які були запроваджені цими концепціями в філософське мислення, ще й до сьогодні відіграють важливу роль.

Сучасна культура розкрила глибоку кризу людського духу, чи не найбільш переконливим свідченням якої стала втрата любові як свого предмета. Люди бояться любити, не довіряють одне одному, не вірять у щирість почуття інших. Любов спрофанована розумінням її як суто еротичного акту. В пошуках гостроти задоволень люди звертаються до збочених, спотворених форм стосунків, також вважаючи їх любов´ю. Трагедію втрати сучасною цивілізацією любові як вищої духовної цінності об´єктивно засвідчує мистецтво.

Робоча навчальна програма дисципліни «СОЦІОЛОГІЯ» для спеціальності 6.030101 “Соціологія”.

При формуванні переліку тем курсу ставилося за мету сформувати у студентів комплексне уявлення про соціологічні аспекти основних економічних процесів та явищ. Основна частина курсу присвячена новим та новітнім напрямам економічної соціології. Структура курсу складається з двох модулів – „Економічна соціологія як дослідницький підхід” та „Сучасна економічна соціологія”.

Про зв'язок здоров'я людини та знаходження Місяця у тому чи іншому знаку зодіаку. Корисні правила та практичні поради про те, які процедури корисні, а які слід відкласти на якийсь час.

Давня передбачувальна практика, що допомагає краще усвідомити себе чи зрозуміти близьких. Якщо йти за рухом точки життя, звертаючи увагу на найсприятливіші та найкритичніші моменти в тому чи іншому віці, то можна досягти гармонії з собою, підготуватися до неминучих кризових, переломних моментів. Іншими словами, "підстелити соломку", щоб не зіпсувати життя на "крутих віражах".