Реферати з філософії - сторінка 3

Лейбніцевской філософію викладають по невеликій роботі, яка, як вважається, містить всі основні положення його філософії, так би мовити, в концентрованому вигляді. Це «Монадологія» - безумовно, філософський шедевр. Ця робота була написана в 1714 році.

У Монадології він починає з простого досвідченого факту - того, що у світі існує різноманіття. Якщо є різноманіття, тобто складне, - говорить Лейбніц. Світ складається з простих таких елементів. Ці прості елементи Лейбніц називає простими субстанціями, або монадами.

Безпосередня мета науки – опис, пояснення і прогнозування процесів і явищ дійсності, що складають предмет її вивчення, на основі відкритих нею законів. Наука не є незмінною, вона розвивається та має своє минуле, дійсне та майбутнє. За останнє сторіччя наука розвивається надзвичайно інтенсивно. Наукові дисципліни, що утворюють у своїй сукупності систему науки в цілому, поділяються на групи: природничі, соціальні, гуманітарні та технічні. В даний час розрізняють також науку фундаментальну і прикладну, теоретичну і експериментальну. Фундаментальні і прикладні науки характеризують, так би мовити «віддаленість» від практичного застосування результатів наукових досліджень. Фундаментальні науки з'ясовують основні закони і принципи реального світу і в цих дослідженнях немає прямої орієнтації на практику. Прикладні ж науки направлені на безпосереднє застосування результатів наукового пізнання для вирішення конкретних виробничих і соціально-практичних проблем, спираючись на закономірності, встановлені фундаментальними науками.

Сучасна культура розкрила глибоку кризу людського духу, чи не найбільш переконливим свідченням якої стала втрата любові. Люди бояться любити, не довіряють одне одному, не вірять у щирість почуття інших. Любов спрофанована розумінням її як суто еротичного акту. В пошуках гостроти задоволень люди звертаються до збочених, спотворених форм стосунків, також вважаючи їх любов´ю.

Любов як культурний феномен може жити і зберігатися лише в органічному для неї середовищі — середовищі, сповненому краси, добра, істини людських стосунків, і сама любов є джерелом їх творення.

Соціальний інтерес до феномену науки, законам її розвитку настільки ж старий, як і сама наука. З прадавності науку досліджували і теоретично, і емпірично, і раціоналістично. У кожній науці формулюються не тільки висловлення про пізнання в тій або іншій предметній галузі, але й загальні правила і настанови, що відносяться до побудови, методика та термінології. Саме тому представники філософських шкіл позитивізму намагалися забезпечити повний і чіткий поділ наукових й “метафізичних” (або псевдонаукових) тверджень

Постать Григорія Сковороди займає особливе місце в історико-культурному розвитку України. Його спадщина належить до визначних надбань вітчизняної прогресивної культури XVІІІ ст., а його ім’я посідає помітне місце в ряду видатних діячів минулого, які збагатили філософську думку та художню літературу України. Філософська позиція Г.С.Сковороди органічно пов’язувалась із його життєвим шляхом, що ґрунтувався на розроблених ним філософських засадах. Своєю життєвою поведінкою він стверджував, що пошук істини необхідно здійснювати серед народу, тільки там можна почерпнути мудрість.

Мовні проблеми є актуальними в будь-якому суспiльствi. Особливо гостро вони відчуваються в поліетнічних утвореннях, де переплітаються з економічними, соціально-політичними, національними, релiгiйно-конфесiйними інтересами націй, народностей, племен.

Марксистська філософія — це спроба раціонально обґрунтувати шляхи зміни світу на кращий. Цій ідеї підпорядковані всі її складові — онтологія, гносеологія, діалектика та ін. Вона стала духовною зброєю в руках тих, хто бажав кардинальної зміни суспільного ладу. Але результати застосування цієї зброї виявились трагічними.

Що може статись, якщо віртуальна реальність стане невід’ємнім атрибутом суспільства і люди замість того, щоб жити в реальному світі, підпадуть під її вплив. Чи це призведе до втрати людиною своєї незалежності, чи спричинить виникнення нового більш досконалого суспільства?

Віртуальна реальність так чи інакше займе своє місце в нашому житті. Тому завдання людини - отримати з нових досягнень максимум користі, але ніколи не допускати щоб віртуальна реальність стала їй заміною справжнього світу.

Ідея правової держави виникла і була сформована декілька століть тому. Протягом тривалого часу шліфувалися теоретична і практична сторона формування правової держави. Найбільшого успіху в будівництві правової держави добилися країни, де разом з рівноправним існуванням форм власності сформувалося розвинене громадянське суспільство.