Філософія науки і культури

За відомими словами Ісаака Ньютона, які продовжують метафору Бернара Шартрського, творці науки і культури стоять «на плечах гігантів» – попередників, відкриття яких стали традиціями. Проте чи можуть витримати ноги гігантів все нові і нові генерації? Або інакше: як вони можуть витримати їх? Адже людство знову і знову стикається з такими викликами, коли ноги гігантів стають «глиняними». Задачею філософії є постійний перегляд основ і традицій, на які ми стаємо, будуючи нові башти й сади культури.

Проте перегляд основ не може бути лише критичним і споглядально-відстороненим.

Для того, щоб культура і наука у світі, де поруч з природним інтелектом розвивається штучний, а технології наступають на мистецтво, не обвалилися на людство, наче новітня Вавилонська вежа, філософія повинна постійно творчо оновлювати основи науки і культури. Не лише критикувати, а й діяти – з любов’ю до людини і вірою в потенціал мудрості.

Будь-яка важлива дія потребує теорії дії. Це актуалізує напрям «філософія науки і культури». Актуалізація напряму неможлива без визначень. Необхідний словник, присвячений сучасним термінам філософії науки і культури. Але що означає це «і», яке поєднує у назві науку і культуру? Чи є воно коректним? Адже наука є частиною, сферою культури.

Це питання є важливим і по-справжньому філософським. Дійсно, наука включена в культуру як її складова. Проте, починаючи з кінця ХІХ століття, наука стає все більш впливовою частиною культури, тою частиною, яка змінює буття людини – від продовжуваності життя і покращення його якості до впливу на розвиток цілих країн і навіть цивілізаційних спільнот. У словосполученні «філософія науки і культури» ми констатуємо цю виняткову роль науки в сучасному світі. По суті, дане сполучення означає: наука і вся інша культура. А їх поєднує філософія, яка ставить питання щодо взаємодії науки та інших феноменів культури і шукає відповіді на них.

Уважно вдивляючись в світ сучасної людини очима філософів, не можемо не бачити, що наука робить культуру сильнішою, культура ж актуалізує в ній моральний вимір – відповідальність за наслідки відкриттів й впроваджень. Без науки культура втрачає вплив на людину, без культури наука втрачає зв’язок з людяністю. А філософія як особлива частина культури має місію поєднати науку і культуру, більше того, зробити їх союз продуктивним.

Сучасна наука має дивововижну могутність і авторитет, нечуваний для попередніх епох. Вона відкрила, описала й оволоділа явищами, що привели до появи зброї планетарного знищення, дозволили піднятися в космос, наблизитися до появи подібного до людського штучного інтелекту, точніше, штучного суб’єкту з інтелектом, подібним до людського. Саме тому сучасна наука потребує єднання з культурою – для того, щоб не знищити людство й себе саму. І це неможливо без зміни світоглядних цінностей і стратегій людини ХХІ століття.

Саме тому в нашому словнику поруч з такими термінами як «наука», «культура», «наукова революція», «наукове відкриття», «філософія науки», «академізм», «академічна доброчесність», «академічний діалог», «академічна мобільність», «метод», «методологія», «методологічна культура», «парадигма», є й «людина», «філософія людини», «особистістість», «світогляд», «гуманізм», «свобода», «любов», «екзистенція», «покликання», «подія», «психоаналіз» і багато інших, які відображають той факт, що творцем науки і культури є людина, і саме від того, якою буде людина, залежить доля і науки, і культури.

Враховуючи, що в сучасному світі відбувається поляризація добра і зла, пов’язана з наукою і технологіями, особливе місце займають терміни, які присвячені етичній проблематиці – «етика», «біоетика», «етика біотехнологій», «етика клонування людини», принцип відповідальності» та інші. Кожна стаття в словнику підписана і цілком ясно, кому належать інтерпретації, ідеї, підходи. Якщо над статтею працювали декілька співавторів, то першим із них іде той, хто більшою мірою розробляв концептуальний підхід щодо того чи іншого терміна. Курсивом позначені ті концепти, які представлені в даному словнику окремими статтями.

Над словником працювали мої шановні колеги з Інституту філософії імені Григорія Сквороди НАН України, філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центру гуманітарної освіти НАН України, Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Софійського університету імені Клімента Охридського (Болгарія), – можна сказати, що наш авторський колектив є міжнародним. Як науковий редактор я прагнув максимально зберегти логіку міркувань і неповторний авторський стиль кожного з колег. Велика подяка авторам та співавторам за їх творчу роботу.

Стаючи на «плечі гігантів» минулого, які зробили відкриття, змінивши наш спосіб життя і мислення, слід споглядати не лише гігантів і самих себе, що натхненно стоять на їх плечах, а дивитися в далечінь, відкривати нові обрії. Маю надію, що авторському колективу це вдалося. Життя не стоїть на місці. Наука і культура розвиваються. Цілком очевидно, що за межами даного тексту є (і надалі буде) багато феноменів, які потребуватимуть свого осмислення й концептуалізації в майбутньому, що зумовлює подальшу творчу роботу над виправленими й доповненими виданнями. Вважаю, що наш словник буде корисним як студентам, аспірантам, викладачам і науковцям, так і більш широкому колу інтелектуалів, а філософія науки і культури стане перспективним напрямом сучасної філософії.

Н. Хамітов