|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, Робоча програма з курсу “СУЧАСНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ” для студентів спеціальності 6. 030101 “Соціологія” денної форми навчання
УХВАЛЕНО на засіданні кафедри соціальних дисциплін протокол № __ від “__”______ Зав. кафедрою _______ С.А.Крилова Погоджено: Зав. навчально-методичним відділом ________ Л.Ю.Бородінова Київ-2010 Укладач: Кандидат філософських наук, доцент завідувач кафедри соціальних дисциплін Крилова С.А. Кандидат філософських наук Ільїна Г.В. Рецензенти: Доктор філософських наук, професор провідний наук. співробітник Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАН України Пролєєв О.В. Зміст 1. Вступ ……………………………………………………………………………...4 2. Навчально-тематичний план дисципліни ……………………………………...5 3. Зміст дисципліни за темами ………………………………………………….....7 4. Плани лекцій ……………………………………………………………………11 5. Плани семінарських занять………………………………………………….....14 6. Організація самостійної роботи студентів…………………………………… 26 7. Методики активізації навчання ……………………………………………......28 8. Система поточного і підсумкового контролю ……………………………......30 9. Питання до істипу………......…………………………………………………..31 10. Підсумковий тест ………………..…………………………………………….33 11. Загальний список літератури ……..…………………………………………..38 Вступ Мета дисципліни – ознайомити студентів з соціологічними теоріями сучасності, основними течіями та напрямками соціології від другої половини ХХ століття до наших днів, а також з найбільш актуальними проблемами сучасних соціологічних парадигм. Завдання навчальної дисципліни – вивчення основ сучасної соціології, формування вміння визначати найбільш значущі теоретичні маркери сучасного соціологічного дискурсу, ознайомлення з основами соціологічного мислення. Предметом навчальної дисципліни виступають закони та принципи формування та функціонування суспільства та соціальні визначеності людини в контексті актуальних проблем та перспектив розвитку мікро- та макрорівневої соціології та інтегрального синтезу зазначених полярних позицій. Зміст навчальної дисципліни розкривається у темах, в яких виявлені загальні властивості та атрибути сучасних соціологічних теорій, продемонстровані їх основні течії та напрямки; висвітлені найбільш актуальні версії соціологічного осмислення суспільства; проблематизовані основні парадигмальні настанови сучасної соціології; визначені актуальні теми сучасного соціологічного дискурсу. Навчальний план з дисципліни “Сучасні соціологічні теорії” 2. Навчально-тематичний план з дисципліни “Сучасні соціологічні теорії” для факультету менеджменту, _ курсу (спеціальність “Соціологія”) Лекції – 32 год. Семінарські заняття – 32 год.
3. Зміст дисципліни “СУЧАСНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ” за темами Тема 1. Властивості та атрибути сучасних соціологічних теорій “Сучасність” як семантичне і культурне поле: вимоги до соціології. Соціологічні визначення сучасності. Єдність теоретичних вимірів та практичних підходів. Проблема впливу соціології на суспільні практики. Соціологія як теорія та метатеорія. Наукова парадигма, науковий дискурс та проблема актуальності соціологічної теорії. Поліпарадигмальність сучасної соціології. Вимога визнання як критерій сучасних настанов на інноваційність. Основні напрямки та течії сучасної соціології: витоки, етапи розвитку, актуальний стан. Мікро- та макросоціологія. Актуальні проблеми сучасної соціології. Тема 2. Структурний функціоналізм та неофункціоналізм Витоки функціоналізму: А.Редкліф-Браун, Б.Малиновський. Виникнення теорії функціоналізму. Функціоналізм Т.Парсонса. Теорія дії та теорія систем. Функції соціальної системи. Функціональний аналіз Р.Мертона. Теорія середнього рівня. Поняття явних і латентних функцій. Функції та дисфункції. Функціональні альтернативи, функціональні елементи та функціональні замінники. Культура, структура та аномія. Функціональна теорія стратифікації К.Девіса та У.Мура. Критика функціоналізму. Неофункціоналізм. Д.Александер і П.Коломі. Тема 3. Соціологічні теорії конфліктів Теорія соціального конфлікту як альтернатива функціоналізму. Теорія конфлікту у поєднанні з функціоналізмом. Джерела теорії соціального конфлікту: марксизм, Г.Зіммель. Проблема конфліктних явищ у функціоналізмі. Теорія конфлікту Р.Дарендорфа. Соціологія конфлікту Р.Коллінза. Концепція позитивно-функціонального конфлікту Л.Козера. Загальна теорія конфлікту К.Боулдінга. Інституціональні підходи до конфлікту. Конфліктологія та “єдина теорія конфлікту”. Критика теорій соціального конфлікту. Природа конфлікту: види конфліктогенів. Стратегії поведінки в конфлікті: конкуренція, пристосування, уникання, компроміс, співпраця. Способи та методи керування конфліктом. Тема 4. Неомарксистські теорії у соціології Критика марксизму неормарксистами. Критична теорія сучасного суспільства. Критика марксистських ідей представниками “першого покоління” Франкфуртської школи (Т.Адорно, М.Хокхаймер, З.Кракауер, Л.Левенталь). “Друге покоління” Франкфуртської школи: О.Негт, Ю.Габермас. Критична теорія Ю.Габермаса. Теорія комунікативної дії. Дискурс та консенсус. Поняття розуму в теорії Ю.Габермаса. Знання та інтерес. “Колонізація життєсвіту”. Проблема ідентичності у Ю.Габермаса. Можливість ідентичності в складних суспільствах. Неомарксизм та технокапіталізм. Сучасний марксизм: І.Валлерштайн та теорії світової системи. Постмарксизм. Аналітичний марксизм. Емпіричний марксизм. Постмодерністська версія марксистської теорії. Сучасна (нова) економічна соціологія. Неоінституціональна теорія: Р.Коуз, К.Ерроу, О.Уільямсон. Фордизм та постфордизм. Тема 5. Соціальні теорії постмодернізму Витоки постмодернізму: антропологічний структуралізм К.Леві-Стросса. Постструктуралізм і постмодернізм. Критика модернізму. Ж.Дерріда: онто-тео-телео-фалло-фоно-логоцентризм. Соціологічні проблеми філософії М.Фуко. Археологія знання та поняття епістеми. Генеалогія влади. Історія сексуальності: турбота про себе. Наглядати і карати. Соціальна теорія Ж.Бодріяра: суспільство споживання. Гіперреальність, симуляція, симулякр. Спокуса. Соціально-економічна теорія Ж.Бодріяра. Критика соціальних теорій постмодернізму. Вплив постмодерністів на соціологічні теорії сучасності. Тема 6. Феноменологічна соціологія Основні ідеї феноменологічної соціології А.Шюца. Змістовна будова соціального світу. Соціальна реальність та життєвий світ. Феноменологія Т.Лукмана. Феноменологічний аналіз соціальної стабільності. Проблеми смислових криз. Розвиток та трансформація феноменологічної соціології. Соціально-конструктивістський напрям. П.Бергер та Т.Лукман про соціальне конструювання реальності. Феноменологія “чужого”. Проблема “чужий/інший” у соціології. Феноменологія та когнітивна соціологія (А.Сікулер). Тема 7. Етонометодологія Етнометодологія Г.Гарфінкеля. Феноменологія та етонометодологія. Тотожність опису і конструювання соціальної реальності. Етнометодологічні дослідження контексту соціальних інститутів. Етнометодологічний аналіз розмов. Поєднання мовленнєвих засобів та невербальних дій. Етнометодологія та символічний інтеракціонізм. Критика етнометодології. Тема 8. Теорія обміну Роль соціальної психології груп у розвитку теорії обміну. Біхевіоризм Б.Скіннера. Теорія обміну Дж.Хоманса: основні постулати. Теорія обміну П.Блау. Теорія обміну Р.Емерсона. Теорія обміну та соціологія раціонального вибору. Теорія обміну та мережевий підхід. Тема 9. Теорія систем у соціології Теорія систем У.Баклі. Можливості використання теорії систем у соціології. Теорія систем Н.Лумана. Визначення суспільства і теорія знання. Поняття комунікації. Аутопоезис. Суспільство як аутопоезійна система. Проблема подвійної можливості. Диференціація. Тема 10. Багатомірна соціологія та проблема інтегрального синтезу Інтегральний синтез полярних позицій: проблема взаємозв’язку мікро- і макрорівневих суспільних проблем. Синтез мікро- і макротеорій, мікро- та макрорівнів. Ю.Габермас та поєднання парадигм. Концепція Дж.Рітцера. Багатомірна соціологія Д.Александера. Діалектичне поєднання полярних позиції А.Ліску. Мікроосновна макросоціологія. Теорія структурації Е.Гідденса. Взаємозв’язок інтеграції, системних протиріч і соціальних конфліктів. М.Арчер і морфогенез. П.Бурдьє: подолання суб’єкт-об’єктного протиставлення. Габітус і поле. Тема 11. Сучасне суспільство: актуальні соціологічні версії “Глобальне селище” М.Маклюена. “Суспільство ризику” У.Бека. “Індивідуалізоване суспільство” З.Баумана. “Макдональдизація” суспільства Дж.Рітцера. Інформаційне суспільство (М.Кастельс). Цивілізаційна модель С.Гантінгтона. Тема 12. Основні парадигмальні настанови сучасних соціологічних дискурсів Визначення сучасності через префікс “пост-”. Модерн/Постмодерн. Модерн як незавершений проект (Ю.Габермас). Культура Постмодерну (П.Козловскі). Постмодерна соціологія (З.Бауман). Сучасна епоха як Просвітництво. Інформатизація. Вплив ЗМІ на формування свідомості людини. “Галактика Гуттенберга”. Переваги Інтернету. Наслідки інформатизації: інформаційні війни. Ідентичність. Походження сучасної теорії ідентичності: Е.Еріксон. Осмислення ідентичності І.Гофманом. Класифікація ідентичності за джерелами (С.Гантінгтон). Вертикальний та горизонтальний виміри ідентичності (Ю.Габермас). Проблема ідентичностей у А.Піццорно. Проблема множинного “Я” (Дж.Ельстер). Ідентичність та визнання (А.Хоннет). Ідентичність та “повернення дієвця” (А.Турен). Соціологічні теорії гендеру. Фемінізм. Гендерна нерівність. Феміністська соціологічна теорія. Теорія культурного фемінізму. Глобалізація. Підходи до осмислення: З.Бауман, М.Маклюен, Ю.Габермас, С.Гантінгтон, Е.Гідденс, Дж.Рітцер. Інтимність та публічність (Е.Гідденс). Глобалізація та американізація. Глобалізація та європоцентризм. Проблема “Схід/Захід”. Інтернаціоналізація. Мультикультуралізм та відмирання ідеї нації. Толерантність. Політкоректність. Нерівність. Свобода. Визнання. Прогностичні погляди на соціологію. Пророцтво кризи (А.Гоулднер). 4. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ Тема 1. Властивості та атрибути сучасних соціологічних теорій 1. “Сучасність” як семантичне і культурне поле: вимоги до соціології. 2. Соціологія як теорія та метатеорія. 3. Поліпарадигмальність сучасної соціології. 4. Мікро- та макросоціологія. Тема 2. Структурний функціоналізм та неофункціоналізм 1. Джерела функціоналізму. 2. Особливості функціонального аналізу. 3. Функціоналізм Т.Парсонса. 4. Функціоналізм Р.Мертона. 5. Функціональна теорія стратифікації. 6. Неофункціоналізм. Тема 3. Соціологічні теорії конфліктів 1. Конфлікт: позитивні та негативні інтерпретації. 2. Теорія конфлікту Р.Дарендорфа. 3. Соціологія конфлікту Р.Коллінза. 4. Концепція позитивно-функціонального конфлікту Л.Козера. 5. Загальна теорія конфлікту К.Боулдінга. 6. Інституціональні підходи до конфлікту. 7. Конфліктологія та “єдина теорія конфлікту”. Тема 4. Неомарксистські ідеї у соціології 1. Розвиток марксистських ідей представниками Франкфуртської школи. 2. Неомарксизм та технокапіталізм. 3. І.Валлерштайн та теорії світової системи. 4. Постмарксизм: аналітичний марксизм, емпіричний марксизм, постмодерністська версія марксистської теорії. 5. “Нова” економічна соціологія. 6. Неоінституціональна теорія. 7. Фордизм та постфордизм. Тема 5. Соціальні теорії постмодернізму 1. Структуралізм. Постструктуралізм. Постмодернізм. 2. Соціальні розвідки структуралізму. 3. Ж.Дерріда: критика суспільства. 4. Соціологічні аспекти філософії М.Фуко. 5. Соціальні виміри теорії Ж.Бодріяра. Тема 6. Феноменологічна соціологія 1. Феноменологічна соціологія А.Шюца. 2. Феноменологія Т.Лукмана. 3. П.Бергер та Т.Лукман: соціальне конструювання реальності 4. Феноменологія та когнітивна соціологія (А.Сікулер). 5. Феноменологія “чужого”. Проблема “чужий/інший” у соціології. Тема 7. Етонометодологія 1. Етнометодологія Г.Гарфінкеля 2. Етнометодологічні дослідження контексту соціальних інститутів. 3. Етнометодологічний аналіз розмов. 4. Поєднання мовленнєвих засобів та невербальних дій. 5. Етнометодологія та символічний інтеракціонізм. Тема 8. Теорії обміну 1. Роль соціальної психології груп у розвитку теорій обміну. 2. Теорія обміну Дж.Хоманса: основні постулати. 3. Теорія обміну П.Блау. 4. Теорія обміну Р.Емерсона. 5. Теорія обміну та соціологія раціонального вибору. 6. Теорія обміну та мережевий підхід. Тема 9. Теорія систем у соціології. 1. Теорія систем У.Баклі. 2. Можливості використання теорії систем у соціології. 3. Концепція суспільства Н.Лумана. Тема 10. Багатомірна соціологія та проблема інтегрального синтезу 1. Інтегральний синтез полярних позицій: проблема взаємозв’язку мікро- і макрорівнів. 2. Проблематизація інтегральної соціології у Дж.Рітцера. 4. М.Арчер і морфогенез. 5. Теорія структурації Е.Гідденса. 6. Структуралістський конструктивізм П.Бурдьє. Тема 11. Сучасне суспільство: актуальні соціологічні версії 1. “Глобальне селище” М.Маклюена. 2. “Індивідуалізоване суспільство” З.Баумана. 3. “Суспільство ризику” У.Бека. 4. “Макдональдизація” суспільства Дж.Рітцера. 5. Інформаційне суспільство (М.Кастельс). 6. Цивілізаційна модель С.Гантінгтона. Тема 12. Основні парадигмальні настанови сучасного соціологічного дискурсу 1. Проблема “Модерн/Постмодерн” у сучасному соціологічному дискурсі. 2. Інформатизація та електронна комунікація. 3. Ідентичність: пошук природи людини. 4. Глобалізація та інтернаціоналізація. 5. Сучасні теорії гендеру. 6. Мультикультуралізм та проблема визнання. 7. Майбутнє соціології. 5. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Тема 1. Парадигмальний вимір сучасної соціології. 1. Поняття “парадигми” (Т.Кун). 2. Парадигма і науковий дискурс. 3. Соціологія як поліпарадигмальна наука. 4. Парадигма соціальних фактів. Парадигма соціального визначення. Парадигма соціальної поведінки. 5. Мікро- і макро-соціологія. Основні проблеми. Питання на самостійне вивчення “Сучасність” як семантичне і культурне поле. Соціологічні визначення сучасності. Творчі роботи Проблема впливу соціології на суспільні практики. Інновація як предмет соціологічного дослідження. Символізм інтелектуальної власності. Література 1. Адорно Т. К логике социальных наук [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/adorno/log_soc.php. 2. Бауман З. Мыслить социологически. – М., 1996. 3. Кун Т. Логика открытия или психология исследования?//Философия науки. – Вып. 3. - М., 1997. – С.20-48. 4. Кун Т. Структура научных революций. – М., 1977. 5. Мертон Р. Эффект Матфея в науке: символизм интеллектуальной собственности // THESIS. – 1993. – Вып.3. – С.256-276. 6. Ритцер Дж. Современные социологические теории. – СПб, 2002. 7. Тарасенко В.И. Научный интеллект социологии // Социология: теории, методы, маркетинг. – 2008. - №1. – С.38-49. 8. Фейерабенд П. Утешение для специалиста // Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. М. 1986, с. 109-124. Тема 2. Функціональний аналіз Р.Мертона 1. Формування соціології науки 2. Особливості структурного функціоналізму Р.Мертона. Функціональний аналіз як схема інтерпретації та як ідеологія. 3. Теорія середнього рівня. 4. Поняття явних і латентних функцій. Функції та дисфункції. 5. Функціональні альтернативи, функціональні елементи та функціональні замінники. 6. Культура, структура та аномія. 7. Критика функціоналізму Р.Мертона неофункціоналістами. Питання на самостійне вивчення Витоки функціоналізму: А.Редкліф-Браун, Б.Малиновський. Функціоналізм Т.Парсонса. Функціональна теорія стратифікації К.Девіса та У.Мура. Теми рефератів Особливості функціональної антропології Б.Малиновського Література 1. Гидденс Э. Роберт Мертон о структурном анализе // Социальные и гуманитарные науки.- Сер. 11: Социология. - 1993.- №1. - С.34-33. 2. Мертон Р. К. Социальная теория и социальная структура // Социологические исследования. — 1992. — № 2—4. 3. Мертон Р. К. Социальная структура и аномия // Социология преступности (Современные буржуазные теории). — М., 1966. — C. 299—313. 4. Мертон Р. К. Явные и латентные функции // Американская социологическая мысль. — М., 1996. 5. Покровский, Н. Е. Одиннадцать заповедей функционализма Роберта Мертона // Социологические исследования. — 1992. — № 2. – С.114-117. 6. Рэдклифф-Браун А. Р. Структура и функция в примитивном обществе. - М., 2001. 7. Сонгинайте Н.С. Социальная антропология Бронислава Малиновского // Журнал социологии и социальной антропологи. – 1998. – №2. – С.33-40. Тема 2. Соціальний конфлікт: види, функції, способи контролю 1. Поняття соціального конфлікту. Різновиди соціального конфлікту. 2. Функції соціального конфлікту. 3. Природа конфлікту: види конфліктогенів. 4. Етапи конфлікту. 5. Стратегії поведінки в конфлікті: конкуренція, пристосування, уникання, компроміс, співпраця. 6. Способи та методи керування конфліктом Питання на самостійне вивчення Основні соціологічні теорії конфлікту. “Єдина теорія конфлікту”. Конфліктологія. Критика теорій соціального конфлікту. Теми рефератів Конфлікт: способи виходу та алгоритми припинення конфліктних ситуацій. Аналітика конфлікту. Функції соціального конфлікту (за Л.Козером) Творче завдання Створити програму тренінгу “Керування конфліктами”. Включити до програми теоретичний матеріал, практичні способи подолання конфлікту, ділові ігри. Література 1. Дарендорф Р. Элементы теории социального конфликта // Социс (Социологические исследования). — 1994. — № 5. — С. 142—147. 2. Дарендорф Р. Современный социальный конфликт. Очерк политики свободы. — М., 2002. 3. Козер Л. А. Функции социального конфликта. – М., 2000. — 295 с. 4. Светлов В. А. Аналитика конфликта. - СПб., 2001. 5. Светлов В.А. Управление конфликтом. Новые технологии принятия решений в конфликтных ситуациях. — СПб., 2003. Тема 4. Неомарксистські ідеї у соціології 1. Критична теорія Ю.Габермаса. а) поняття розуму в теорії Ю.Габермаса. б) основні поняття теорії комунікативної дії. в) комунікативна раціональність. г) ідеальний тип комунікації. Дискурс та консенсус. д) знання та інтерес. Публічна сфера. е) “колонізація життєсвіту”. є) можливість ідентичності в складних суспільствах. 2. І.Валлерштайн та сучасні теорії світової системи. 3. Постмарксизм. 4. Сучасна економічна соціологія. 5. Неоінституціональна теорія: Р.Коуз, К.Ерроу, О.Уільямсон. 6. Фордизм та постфордизм. Питання на самостійне вивчення Соціологічні ідеї представників Франкфурстької школи. О.Негт. Технокапіталізм. Постмодерністська версія марксистської теорії. Теми рефератів Соціологічні ідеї представників “другого покоління” Франкфуртської школи. Постмодерністська версія марксистської теорії. Творчі роботи Вплив символічного інтеракціонізму Дж.Г.Міда на комунікативну теорію Ю.Габермаса Література 1. Беляев А. Б. Социально-философская концепция Ю. Хабермаса: восприятие в российской социологии // Журнал социологии и социальной антропологии. — Том IV, 2001. — № 3. 2. Валерстайн И. Маркс и история: плодотворное и неплодотворное прочтение (из книги Э. Балибара и И. Валлерстайна “Раса, нация, класс. Двусмысленные идентичности”) [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://avtonom.org/old/lib/theory/wallerstein/marx-history.html?q=lib/theory/wallerst ein/marx-history.html 3. Валлерстайн И. Маркс и слаборазвитость // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2008. — № 1. 4. Габермас Ю. Залучення Іншого: Студії з політичної теорії. – Львів, 2006. 5. Муфф Ш. К агонистической модели демократии. – Логос. - № 2 (42). - 2004. 6. Романовский, Н. В. Социология и социологи перед лицом глобальных катаклизмов (по поводу полемики М. Арчер и И. Валлерстайна) // Социологические исследования. — 1998. — № 4. 7. Рот К.-Х. Всемирный кризис? Всемирная пролетаризация? [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://revsoc.org/archives/1285. 8. Фарман И. П. Социально-культурные проекты Юргена Хабермаса. - М., 1999. 9. Фливберг Б. Хабермас и Фуко — теоретики гражданского общества // СоцИс : Соц. исслед. — 2000. — № 2. — С. 127—136. 10. Хабермас Ю. Будущее человеческой природы: На пути к либеральной евгенике? — М., 2002. 11. Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие. - СПб., 2000. 12. Хабермас Ю. Способны ли сложносоставные общества к формированию разумной идентичности? // В поисках национальной идентичности. Философские и политические статьи. – Донецк, 1999. – С. 5 – 41. 13. Штопов Б. Социально - экономические эксперименты Генри Форда // Проблемы теории и практики управления. - 2002. - № 6. - С. 109-113. Тема 5. Соціальні теорії постмодернізму 1. Соціологічні проблеми філософії М.Фуко. а) археологія знання б) поняття епістеми в) генеалогія влади г) історія сексуальності: турбота про себе. д) наглядати і карати. 2. Соціальна теорія Ж.Бодріяра. а) гіперреальність, симуляція, симулякр. б) спокуса в) суспільство споживання Теми рефератів Археологічний метод М.Фуко. Критика соціальних теорій постмодернізму. Література 1. Бодрийяр Ж. Америка. – СПб, 2000. 2. Бодрийар Ж. В тени молчаливого большинства, или Конец социального. – Екатеринбург, 2000. 3. Бодрийяр Ж. Общество потребления. – М., 2006. 4. Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть. – М., 2000. 5. Бодрийяр Ж.Система вещей. – М., 2001. 6. Бодрийяр Ж. Соблазн. – М., 2000. 7. Фуко М. Археология знания. — Киев, 1996. 8. Фуко М. Воля к истине. По ту сторону знания, власти и сексуальности. - М., 1996. Тема 6. Феноменологічна соціологія 1. Т.Лукман: феноменологічний аналіз соціальної стабільності. 2. Проблема смислових криз у феноменологічній соціології. 3. Соціальне конструювання реальності. 4. Феноменологія “чужого”. Питання на самостійне вивчення Когнітивна соціологія Творче завдання Проблема “чужий/інший” та феномен ксенофобії Теми рефератів Феноменологічна соціологія А.Шюца Література 1. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. - М., 1995. 2. Бергер П. Приглашение в социологию: Гуманистическая перспектива. – М., 1996. 3. Вандельфельс Б. Мотив чужого. – Минск, 1999. 4. Вальденфельс Б. Топографія Чужого: Студії до феноменології Чужого. –К., 2004. 5. Шютц А. Чужой // Шютц А. Смысловая структура повседневного мира.- М.- 2003. 6. Шюц А. Структура поседневного мышления // Социологические исследования. – 1988. – №2. – С.129-137. Тема 7. Етонометодологія. 1. Етнометодологія: тотожність опису і конструювання соціальної реальності. 2. Етнометодологічні експерименти Г.Гарфінкеля. 3. Аналіз розмов. 4. Поєднання мовленнєвих засобів та невербальних дій. Творче завдання Заропонувати варіанти етнометодологічного експерименту. Етика етнометодолога. Теми рефератів Основи невербальної комунікації: поєднання мовленнєвих засобів та невербальних дій Література 1. Гарфинкель, Г. Исследования по этнометодологии. — СПб, 2007. 2. Гарфинкель, Г. Исследование привычных оснований повседневных действий // Социологическое обозрение. — 2002. Т. 2. — № 1. — С. 42—70. 3. Гарфинкель, Г. Концепция и экспериментальные исследования “доверия” как условия стабильных согласованных действий // Социологическое обозрение. — 2009. Т. 8. — № 1. — С. 3—25. 4. Гарфинкель, Г. Обыденное знание социальных структур: документальный метод интерпретации в профессиональном и непрофессиональном поиске фактов // Социологическое обозрение. — 2003. Т. 3. — № 1. — С. 3—19. 5. Гарфинкель, Г. Что такое этнометодология? // Социологическое обозрение. — 2003. Т. 3. — № 4. — С. 3—25. 6. Уотсон Р. Этнометодологический анализ текстов и чтения // Социологический журнал. — 2006. — № 1-2. Тема 8. Теорія обміну 1. Теорія обміну Дж.Хоманса: основні постулати. 2. Теорія обміну П.Блау. 3. Теорія обміну Р.Емерсона. 4. Теорія обміну та соціологія раціонального вибору. 5. Теорія обміну та мережевий підхід. Література 1. Градосельская Г.В. Сетевые изменения в социологии. – М., 2004. 2. Осипов Г. История социологии в Западной Европе и США. – М., 2001. 3. Ритцер Дж. Современные социологические теории. – СПб, 2002. 4. Хоманс Дж. Социальное поведение как обмен // Современная зарубежная социальная психология. М., 1984. С. 82-91. Тема 9. Теорія систем Н.Лумана 1. Соціальні системи. Особливості концепції Н.Лумана. 2. Визначення суспільства і теорія знання. 3. Поняття комунікації. 4. Суспільство як аутопоезійна система. 5. Проблема подвійної можливості. 6. Диференціація Творче завдання Можливості використання теорії систем у сучасній соціології. Література 1. Луман Н. Невероятность коммуникации // Проблемы теоретической социологии. Вып 3. — СПб, 2000. 2. Луман Н. Общество общества.Ч.І. Общество как социальная система. – М., 2004. 3. Луман Н. Понятие общества // Проблемы теоретической социологии - СПб, 1994. — С. 25—42. 4. Луман Н. Почему необходима “системная теория”? // Проблемы теоретической социологии. — СПб, 1994. — С. 43—54. 5. Луман Н. Социальные системы: Очерк общей теории // 3ападная теоретическая социология 80-х годов. Реферативный сборник. — М., 1989. — С. 41—64. 6. Луман Н. Тавтология и парадокс в самоописаниях современного общества // СОЦИО-ЛОГОС. - Вып. 1. - .1991. - С. 194 - 218. 7. Луман Н. Что такое коммуникация? // Социологический журнал. — 1995. — № 3. — С. 114—125. 8. Ритцер Дж. Современные социологические теории. – СПб, 2002. 9. Универсализм системной теории Никласа Лумана: интервью с профессором Р. Штихве // Журнал социологии и социальной антропологии. — Том II. - 1999. — № 1. Тема 10. Теорії інтегрального синтезу в сучасній соціології 1. Теорія структурації Е.Гідденса. а) поняття структури і дії в інтегративній теорії Е.Гідденса. б) поняття інтеграції в теорії Е.Гідденса. в) поняття соціальної системи та соціального конфлікту в структурній теорії. г) інституціональний аналіз. д) теорія структурації Е.Гідденса як варіант інтегрального синтезу полярних позицій. 2. Структуралістський конструктивізм П.Бурд’є. а) теорія П.Бурд’є як інтегративна соціологічна теорія. б) соціальний простір в) структури, габітус, практики. Теми рефератів Проблема подолання суб’єкт-об’єктного протиставлення у соціологічній теорії Н.Еліаса. Література 1. Бауман З. Пьер Бурдье, или диалектика vita contemplativa и vita activa // Социологический журнал — 2002. — № 3. — С. 5—19. 2. Бурдье П. Социология социального пространства. — М., СПб, 2005. 3. Бурдье П. Структура, габитус, практика // Журнал социологии и социальной антропологии. — Том I. - 1998. — № 2. 4. Гидденс Э. Девять тезисов о будущем социологии // THESIS: теория и история экономических и социальных институтов и систем. — 1993. — № 1. — С. 57—82. 5. Гидденс Э. Новые правила социологического метода // Теоретическая социология: Антология: В 2 ч. — М., 2002. — Ч. 2. 6. Гидденс Э. Пол, патриархат и развитие капитализма // Социологические исследования. - 1992. - № 7. - С. 135 -140. 7. Гидденс Э. Социология. — М., 1999. 8. Гидденс Э. Судьба, риск и безопасность // THESIS. — 1994. — № 5. — С. 107—134. 9. Гидденс Э. Устроение общества: Очерк теории структурации.- 2-е изд. - М., 2005. - 528 с. 10. Гидденс Э. Элементы теории структурации // Современная социальная теория: Бурдьё, Гидденс, Хабермас. – Новосибирск, 1995. 11. Современная социальная теория : Бурдье, Гидденс, Хабермас. Учеб. пособие. — Новосибирск, 1995. Тема 11. Сучасне суспільство: актуальні соціологічні версії 1. “Індивідуалізоване суспільство” З.Баумана. 2. “Суспільство ризику” У.Бека. 3. “Макдональдизація” суспільства Дж.Рітцера. 4. Інформаційне суспільство (М.Кастельс). 5. Цивілізаційна модель С.Гантінгтона. 2. “Глобальне селище” М.Маклюена. Література 1. Бауман 3. Индивидуализированное общество. - М., 2002. 2. Бек У. Общество риска: На пути к другому модерну. – М., 2000. 3. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. - М., 2000. 4. Кастельс М., Химанен П. Информационное общество и государство благосостояния: Финская модель. - М., 2002. 5. Маклюэн М. Галактика Гутенберга. Становление человека печатающего = The Gutenberg Galaxy: The Making of Typographic Man. — М., 2005. 6. Ритцер Дж. Макдональдизация общества: традиционные и новые ценности: политика, социум, культура. M., 2001. 7. Ритцер Дж. Современные социологические теории. — СПб, 2002. 8. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. — М.: АСТ, 2003. 9. Яницкий О.Н. Социология риска. – М., 2003. Тема 12. Основні парадигмальні настанови сучасного соціологічного дискурсу 1. Проблема “Модерн/Постмодерн” у сучасній соціології. а) Модерн як незавершений проект (Ю.Габермас). б) культура Постмодерну (П.Козловскі). в) постмодерна соціологія (З.Бауман). г) сучасна епоха як Просвітництво. 2. Інформатизація та електронна комунікація. 3. Ідентичність. а) класифікація ідентичностей за джерелами (С.Гантінгтон). б) Можливість ідентичності у складних суспісльтвах (Ю.Габермас) в) Ідентичність та визнання 4. Соціологічні теорії гендеру. 5. Глобалізм, глобалізація, інтернаціоналізація, мультикультуралізм. 6. А.Гоулднер і криза західної соціології. Література 1. Бауман, З. Национальное государство — что дальше (фрагмент) // Отечественные записки. — 2002. — № 6. 2. Бауман З. От пилигрима к туристу или краткая история идентичности [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http:// www.urbanclub.ru/?p=54. 3. Бауман, З. Пять прогнозов и множество оговорок // Иностранная литература. — 2006. — № 8. 4. Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма — ответы на глобализацию. — М., 2001. 5. Брубейкер Р., Купер Ф. За пределами идентичности // Ab Imperio. – 2002. – № 3. – С.61–115. 6. Габермас Ю. Філософський дискурс Модерну. – К., 2001. 7. Гидденс Э. Ускользающий мир: как глобализация меняет нашу жизнь. - М., 2004; 8. Гоулднер А.У. Наступающий кризис западной социологии. – СПб, 2003. 9. Кастельс М. Галактика Интернет: Размышления об Интернете, бизнесе и обществе. — Екатеринбург, 2004. 10. Кобець Р. В. Політична фетишизація “визнання” : підтримка ідентичності чи леґітимація партикулярних інтересів? // Концепція мультикультуралізму : зб. наук. праць. – К., 2005. – С. 52–60. 11. Козловски П. Супермодерн или постмодерн? Деконструкция и мистика в двух версиях постмодернизма // Историко-философский ежегодник.- М., 1999. 12. Луман Н. Общество общества. Ч.ІІ. Медиа коммуникации. – М., 2005 13. .Луман Н. Реальность массмедиа. – М., 2005. 14. Маклюэн М. С появлением Спутника планета стала глобальным театром, в котором нет зрителей, а есть только актеры // Кентавр. — М., 1994. — № 1. — С. 20—31. 15. Маклюэн М. Телевидение. Робкий гигант // Современные проблемы личности : журнал. - № 1. - С. 138-148. 16. Тейлор Ч. Мультикультуралізм і “політика визнання”. – К., 2004. 17. Турен А. Повернення дієвця. – К., 2003. 18. Феминизм в общественной мысли и литературе. — М., 2006. 19. Фурс В. Н. Борьба за признание и моральное развитие общества в концепции Акселя Хоннета // Вопросы философии. – 2005. – № 1. – С. 159– 171. 20. Хабермас Ю. Модерное сознание времени и егопотребность в самоудовлетворении // Философские науки. – 1997. – № 2. – С. 46–54. 21. Хабермас Ю. Способны ли сложносоставные общества к формированию разумной идентичности? // В поисках национальной идентичности. Философские и политические статьи. – Донецк, 1999. – С. 5 – 41. 22. Хантингтон С. Кто мы?: Вызовы американской национальной идентичности. — М., 2004. 6. ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З метою поглибеного аналітиного опрацювання теоретичного матеріалу судентам пропонується ряд видів самостійної роботи, а саме: 1. Реферат Дана форма роботи передбачає творче опрацювання та критичний аналіз теоретичних робіт сучасних соціологів. Обсяг – 8-12 сторінок. 10 балів. 1 робота за семестр. 2. Створення програми тренінгу Передбачає колективну роботу студентів по створенню та проведенню тренінгу на тему “Керування конфліктами”. У тренінг включаються теоретичний матеріал, виявлення практичних способів подолання конфлікту, ділові ігри. Участь у роботі – 10 балів. 1 робота за семестр. 3. Творча робота Аналіз обраної студентом актуальної проблеми сучасної соціології, виявлення контрадикторних позицій, креативні підходи до способу розв’язання даної проблеми. Обсяг – 5 сторінок. 5 балів. 2 роботи за семестр. Орієнтовні теми самостійних робіт. 1. “Сучасність” як семантичне і культурне поле. Соціологічні визначення сучасності. 2. Особливості функціональної антропології Б.Малиновського 3. Конфлікт: способи виходу та алгоритми припинення конфліктних ситуацій. 4. “Єдина теорія конфлікту”. 5. Функції соціального конфлікту (за Л.Козером). 6. Соціологічні ідеї О.Негта. 7. Постмодерністська версія марксистської теорії. 8. Археологічний метод М.Фуко. 9. Когнітивна соціологія 10. Феноменологічна соціологія А.Шюца 11. Основи невербальної комунікації: поєднання мовленнєвих засобів та невербальних дій. 12. Проблема подолання суб’єкт-об’єктного протиставлення у соціологічній теорії Н.Еліаса. 13. Мікроосновна мікросоціологія. 14. Сучасні теорії гендеру. 15. “Екстремальний” фемінізм. 16. Мультикультуралізм та проблема визнання. 17. Функціональна теорія стратифікації. 18. Конфліктологія як наука. 19. Соціологічні теорії “другого покоління” Франкфуртської школи. 20. Фордизм та постфордизм. 21. Телебачення в соціологічних працях сучасності. 22. Образ міста в сучасних соціологічних теоріях. 23. Різновиди етнометодологічних експериментів. 24. Мережевий підхід у соціології. 25. Соціологія раціонального вибору. 26. Поняття комунікативної дії в працях Ю.Габермаса. 27. Суспільство як система, що само організується. 28. Подолання суб’єкт-об’єктного протиставлення: П.Бурд’є. 29. Поняття соціальної взаємодії у П.Бурд’є. 30. Соціоаналіз П.Бурд’є. 31. Постмодерна соціологія З.Баумана. 32. Трансформація інтимності (Е.Гідденс). 33. “Макдональдизація” суспільства. 34. Поняття ризику в теоріях Е.Гідденса та У.Бека. 35. Вплив соціології на суспільні практики. 36. Прогностичні погляди на соціологію. 37. Проблема становлення особистості у “суспільстві споживання”. 38. Критика Модерну в сучасних соціологічних теоріях. 40. Проблема впливу соціології на суспільні практики. 41. Інновація як предмет соціологічного дослідження. 42. Символізм інтелектуальної власності. 43. Критика теорій соціального конфлікту. 44. Аналітика конфлікту. 45. Критика соціальних теорій постмодернізму. 46. Вплив символічного інтеракціонізму Дж.Г.Міда на комунікативну теорію Ю.Габермаса 47. Проблема “чужий/інший” та феномен ксенофобії 48. Етика етнометодолога. 49. Можливості використання теорії систем у сучасній соціології. 50. “Електронна комунікація”: переваги та недоліки. 51. Вразливі місця інформатизованого суспільства. 52. Глобалізація чи американізація? 53. Глобалізація як міф наукового дискурсу. 54. Інформаційне суспільство та проблема приватності. 55. Інтелектуальна біографія “людини Інтернету”. 56. Як можлива ідея нації в добу мультикультуралізму? 57. Ідентичність та ідентичності. 58. Вплив ЗМІ на формування свідомості людини. 59. Позитивні та негативні наслідки інформатизації. 60. Глобалізація чи інтернаціоналізація. 61. Що означає “мислити соціологічно”? 62. Ідентичність та визнання. 63. За межами ідентичності. 64. Криза статевої ідентичності: сучасні способи подолання. 65. Соціологія перед обличчям глобальних катаклізмів. ІНДИВІДУАЛЬНІ РОБОТИ Індивідуальна робота, що пропонується студентам, має дві мети – поглиблене вивчення теми, що входить до курсу, а також особисте включення в діяльність наукової спільноти. Студентам пропонується поглиблено вивчити наукові твори одного з сучасних соціологів, виявити основні проблемні моменти цих творів і запропонувати шлях розв’язання даних проблем, або ж варіанти розвитку певної авторської соціологічної теорії. Другим етапом є створення слайдової презентації опрацьованого матеріалу, що дає змогу продемонструвати розуміння ключових проблем опрацьованої теорії, проаналізувати їх. Студентові пропонується написати листа обраному авторові, викласти власні міркування та ідеї стосовно його теорії. 10 балів. 7. МЕТОДИКИ АКТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ 1. Застосування інтерактивних підходів до навчання активізує процес навчання, даючи змогу кожному студентові бути включеним в проблемне поле тем, що вивчаються. Такі підходи дають змогу здобути вміння та навички формувати та відстоювати власну позицію, в аргументовано її обґрунтовувати. Ефективними є творчі завдання, які формують креативне мислення студентів; робота в малих групах, яка розвиває навики міжособистісного спілкування та співпраці, “сократичний діалог”, що стимулює розширення світоглядних позицій студента. 2. Робота на семінарах доповнюється так званою роботою “в семінарі”, тобто передбачає застосування методики активного навчання. Дана методика особливо ефективна при застосуванні контекстного підходу до навчання, зумовленого специфікою дисципліни, що викладається; метою даного підходу виступатиме пізнавальний інтерес та пізнавальна активність. 3. У курсі передбачена методика т.зв. “вивчення через навчання”: студенти готують та проводять тренінг із запропонованої їм теми, що є ефективним інтерактивним методом активізації процесу навчання. 4. Передбачене поглиблене вивчення одного з 8. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ Розподіл балів по визначенню підсумкового контролю з дисципліни “Сучасні соціологічні теорії”
Шкала оцінювання навчальних досягнень студентів:
Оцінювання рівня знань студентів здійснюється на основі результатів поточного модульного і підсумкового контролю та іспиту (заліку). Позитивна оцінка ставиться за умови, що студент набрав від 60 до 100 балів відповідно до шкали оцінювання знань. Якщо студент набрав від 35 до 59 балів, то він складає іспит чи залік, які оцінюються до 25 балів. Студент, який набрав від 0 до 34 балів, може подати на ім’я декана заяву на повторне вивчення дисципліни і скласти іспит чи залік. Ліквідація академзаборгованості здійснюється у відповідності із встановленим Вченою радою Академії порядком. 9. ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З КУРСУ “СУЧАСНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ” 1. Соціологія як поліпарадигмальна наука. 2. Парадигма соціальних фактів. 3. Парадигма соціального визначення. 4. Парадигма соціальної поведінки. 5. Мікро- та макрорівнева соціологія. 6. Особливості функціонального аналізу. 7. Функціоналізм Т.Парсонса. 8. Функціоналізм Р.Мертона. 9. Функціональна теорія стратифікації. 10. Неофункціоналізм. 11. Критика функціоналізму Р.Мертона неофункціоналістами. 12. Теорія конфлікту Р.Дарендорфа. 13. Соціологія конфлікту Р.Коллінза. 14. Концепція позитивно-функціонального конфлікту Л.Козера. 15. Загальна теорія конфлікту К.Боулдінга. 16. Конфліктологія та “єдина теорія конфлікту”. 17. Поняття соціального конфлікту. Різновиди соціального конфлікту. 18. Функції соціального конфлікту. 19. Природа конфлікту: види конфліктогенів. 20. Стратегії поведінки в конфлікті 21. Критика теорій соціального конфлікту 22. Розвиток марксистських ідей представниками Франкфуртської школи. 23. Неомарксизм та технокапіталізм. 24. Сучасний марксизм: І.Валлерштайн та теорії світової системи. 25. Постмарксизм 26. “Нова” економічна соціологія. 27. Неоінституціональна теорія. 28. Фордизм та постфордизм. 29. Критична теорія Ю.Габермаса. 30. Постмодерністська версія марксистської теорії. 31. Ж.Дерріда: критика суспільства. 32. Соціологічні аспекти філософії М.Фуко. 33. Соціальні виміри теорії Ж.Бодріяра. 34. Ж.Бодріяр: суспільство споживання. 35. Символічний інтеракціонізм. 36. Теорія ролей Т.Харбіна. 37. Соціальна драматургія І.Гофмана. 38. Теорія референтних груп. 39. Феноменологічна соціологія А.Шюца. 40. Феноменологія Т.Лукмана. 41. П.Бергер та Т.Лукман: соціальне конструювання реальності 42. Феноменологія та когнітивна соціологія (А.Сікулер). 43. Феноменологія “чужого”. Проблема “чужий/інший” у соціології. 44. Проблема смислових криз у феноменологічній соціології. 45. Етнометодологія Г.Гарфінкеля 46. Етнометодологічні дослідження контексту соціальних інститутів. 47. Етнометодологічний аналіз розмов. 48. Поєднання мовленнєвих засобів та невербальних дій. 49. Етнометодологія та символічний інтеракціонізм. 50. Роль соціальної психології груп у розвитку теорій обміну. 51. Теорія обміну Дж.Хоманса: основні постулати. 52. Теорія обміну П.Блау. 53. Теорія обміну Р.Емерсона. 54. Теорія обміну та соціологія раціонального вибору. 55. Теорія обміну та мережевий підхід. 56. Теорія систем У.Баклі. 57. Суспільство як аутопоезійна система (Н.Луман). 58. Теорія систем Н.Лумана. 59. Інтегральний синтез полярних позицій: проблема взаємозв’язку мікро- і макрорівнів. 60. М.Арчер і морфогенез. 61. Поняття інтеграції в теорії Е.Гідденса. 62. Поняття структури і дії в інтегративній теорії Е.Гідднеса. 63. Структуралістський конструктивізм П.Бурд’є. 64. Поняття габітусу (П.Бурд’є). 65. “Глобальне селище” М.Маклюена. 66. “Індивідуалізоване суспільство” З.Баумана. 67. “Суспільство ризику” У.Бека. 68. “Макдональдизація” суспільства Дж.Рітцера. 69. Інформаційне суспільство (М.Кастельс). 70. Цивілізаційна модель С.Гантінгтона. 71. Проблема “Модерн/Постмодерн” у сучасній соціології. 72. Модерн як незавершений проект (Ю.Габермас). 73. Сучасна епоха як продовження Просвітництва. 74. Інформатизація та електронна комунікація. 75. Проблема ідентичності у сучасній соціології. 76. Соціологічні теорії гендеру. 77. Глобалізм, глобалізація, інтернаціоналізація, мультикультуралізм. 78. А.Гоулднер і криза західної соціології. 10. ПІДСУМКОВИЙ ТЕСТ 1. Поняття наукової парадигми введене у філософію науки: А) Т.Куном Б) Г.Бергманом В) К.Фішером Г) Т.Парсонсом 2. Три умови функціонального аналізу Р.Мертона: А) функціональна єдність, функціональна універсальність, функціональна обов’язковість Б) функціональна єдність, структурна універсальність та системна обов’язковість В) функціональна стабільність, функціональна системність та інтеграція функцій і дисфункцій Г) функціональні альтернативи, функціональні елементи та функціональні замінники. 3. К.Боулдінг виділяє два аспекти соціального конфлікту: А) особистий і груповий Б) локальний і глобальний В) статичний і динамічний Г) соціальний і політичний 4. Стратегії поведінки у конфлікті: конкуренція, пристосування, уникання, компроміс та … А) заперечення Б) співпраця В) коаліція Г) паніка 5. Автор теорії комунікативної дії: А) О.Негт Б) Е.Гідденс В) Т. Адорно Г) Ю.Габермас 6. Соціальний конструктивізм представлений у роботі П.Бергера та Т.Лукмана А) “Символічний обмін і смерть” Б) “Віроломність образів” В) “Вступ до радикального конструктивізму” Г) “ Соціальне конструювання реальності. Трактат по соціології знання” 7. Яка з нижченаведених теорій не є частиною парадигми соціальних фактів: А) теорія Р.Дарендорфа; Б) теорія Р.Мертона В) теорія Е.Дюркгейма Г) теорія Г.Гарфінкеля 8. Чиї роботи стали спільною моделлю для прибічників парадигми соціального визначення? А) Е.Гідденса Б) М.Вебера В) Б.Скіннера Г) Ю.Габермаса 9. Засновник етнометодоллогії: А) А.Шюц Б) П.Бергер В) Н.Луман Г) Г.Гарфінкель 10. Основна мета структуралістського конструктивізму: А) поєднати структуру і конструкт Б) подолати протиставлення суб’єктивного та об’єктивного В) визначити співвідношення структури та системи Г) виявити основні ознаки об’єктивних структур 11. “Процес соціальних відносин, які структуруються в часі і в просторі через дуальність структурного” - це А) соціалізація Б) ідентифікація В) структурація Г) стигматизація 12. Автор теорії структурації: А) Е.Хосбаум Б) П.Бурд’є В) Е.Гідденс Г) Дж.Рітц 13. Феноменологічна соціологія стала передумовою для виникнення: А) етнометодології Б) феноменологічного конструктивізму В) когнітивної соціології Г) усіх вищезазначених течій 14. “Методи інтерпретації” та “інтеракціональна компетентність” є основними понятями А) когнітивної соціології Б) соціальної психології В) теорії структуралізму Г) усіх вищезазначених течій 15. У теорії Р.Мертона аномія визначається як А) організована сукупність нормативних цінностей, що керують поведінкою, характерною для членів певного суспільства чи групи Б) організована сукупність соціальних відносин, в яких по-різному беруть участь члени суспільства чи групи В) явище, що виникає при наявності серйозних розбіжностей між нормами і цілями культури і соціально сформованими здатностями членів групи відповідно до них Г) сукупність дій, які можуть мати як навмисний, так і ненавмисний характер. 16. Джерелами теорії конфлікту виступають: А) критика структурного функціоналізму Б) марксистська теорія В) роботи Г.Зіммеля Г) усі вищезазначені теорії 17. Концепція Р.Дарендофа передбачає поділ соціологічної теорії на дві частини: А) макро- і мікрорівневу соціальні теорії Б) теорію конфлікта і теорію згоди В) теорію індивідуалізму та теорію детермінізму Г) теорію структури і теорію дії 18. Р.Дарендорф виділяв три основних типи груп: А) малі, середні і великі Б) конфліктні, консенсусні і нейтральні В) квазігрупи, групи інтересів та групи конфліктів Г) вертикальні, горизонтальні та поза просторові групи 19. Який інтерес відповідає критичному знанню у Ю.Габермаса? А) технічне передбачення Б) контроль В) розуміння Г) звільнення 20. Комунікативна дія Ю.Габермаса спрямована на: А) досягнення взаєморозуміння Б) позбавлення від упереджень В) соціалізацію Г) досягнення мети 21. Створені Г.Фордом ідеї, принципи та розробки привели до А) занепаду функціоналізму Б) виникнення сучасної системи масового виробництва В) фінансової кризи в США Г) побудови автомобільних заводів 22. І.Валлерштан створив А) Нову критичну теорію Б) Теорію світової системи В) Теорію постфордизму Г) Єдину теорію конфлікту 23. Взаємозв’язок соціології та теорії систем вперше розкрив А) Н.Луман Б) У.Баклі В) К.Маркс Г) С.Гантінгон 24. Аутопоезійними системами Н.Луман називає: А) суспільство Б) правові системи В) економічні системи Г) може застосовуватися до будь-яких систем 25. Модель теорії раціонального вибору, розроблена Фрвдманом і Хетчером, називалася А) “каркасною” Б) “плаваючою” В) “розгалуженобю” Г) “емансипативною” 26. Суспільство, на думку Н.Лумана, диференціюється на підсистеми, до яких не відноситься: А) функціональна підсистема Б) система інтеракцій віч-на-віч В) система мас-медіа Г) система оранізацій 11. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Основна література 1. Бауман 3. Индивидуализированное общество. - М., 2002. 2. Бауман З. Мыслить социологически. – М., 1996. 3. Бек У. Общество риска: На пути к другому модерну. – М., 2000. 4. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. - М., 1995. 5. Бодрийар Ж. В тени молчаливого большинства, или Конец социального. - Екатеринбург. 2000. 6. Бодрийяр Ж. Общество потребления. – М., 2006. 7. Бурдье П. Социология социального пространства. — М., СПб, 2005. 8. Гарфинкель, Г. Исследования по этнометодологии. — СПб, 2007. 9. Гидденс Э. Устроение общества: Очерк теории структурации.- 2-е изд. - М., 2005. 10. Гоулднер А.У. Наступающий кризис западной социологии. – СПб, 2003. 11. 11. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. - М., 2000. 12. Кун Т. Структура научных революций. – М., 1977. 13. Луман Н. Общество общества. Ч.І. Общество как социальная система. – М., 2004. 14. Маклюэн М. Галактика Гутенберга. Становление человека печатающего = The Gutenberg Galaxy: The Making of Typographic Man. — М., 2005. 15. Ритцер Дж. Макдональдизация общества: традиционные и новые ценности: политика, социум, культура. - M., 2001. 16. Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие. - СПб., 2000. 17. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. — М.: АСТ, 2003. Основна література: підручники 1. Коркюф Ф. Новые социологии. – М., 2002. 2. Осипов Г. История социологии в Западной Европе и США. – М., 2001. 3. Ритцер Дж. Современные социологические теории. – СПб, 2002. 4. Современная социальная теория : Бурдье, Гидденс, Хабермас. Учеб. пособие. — Новосибирск, 1995. Додаткова література 1. Адорно Т. К логике социальных наук [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/adorno/log_soc.php. 2. Бауман З. Национальное государство — что дальше (фрагмент) // Отечественные записки. — 2002. — № 6. 3. Бауман З. От пилигрима к туристу или краткая история идентичности [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.urbanclub.ru/?p=54. 4. Бауман З. Пять прогнозов и множество оговорок // Иностранная литература. — 2006. — № 8. 5. Бауман З. Пьер Бурдье, или диалектика vita contemplativa и vita activa // Социологический журнал — 2002. — N 3. — С. 5—19. 6. Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма — ответы на глобализацию. — М., 2001. 7. Беляев А. Б. Социально-философская концепция Ю. Хабермаса: восприятие в российской социологии // Журнал социологии и социальной антропологии. — Том IV, 2001. — № 3. 8. Бергер П. Приглашение в социологию: Гуманистическая перспектива. – М., 1996. 9. Бодрийяр Ж. Америка. – СПб, 2000. 10. Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть. – М., 2000. 11. Бодрийяр Ж.Система вещей. – М., 2001. 12. Бодрийяр Ж. Соблазн. – М., 2000. 13. Брубейкер Р., Купер Ф. За пределами идентичности // Ab Imperio. – 2002. – № 3. – С.61–115. 14. Бурдье П. Структура, габитус, практика // Журнал социологии и социальной антропологии. — Том I. - 1998. — № 2. 15. Валерстайн И. Маркс и история: плодотворное и неплодотворное прочтение (из книги Э. Балибара и И. Валлерстайна “Раса, нация, класс. Двусмысленные идентичности”) [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://avtonom.org/old/lib/theory/wallerstein/marx-history.html?q=lib/theory/wallerstein/marx-history.html. 16. Валлерстайн И. Маркс и слаборазвитость // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2008. — № 1. 17. Вандельфельс Б. Мотив чужого. – Минск, 1999. 18. Вальденфельс Б. Топографія Чужого: Студії до феноменології Чужого. –К., 2004. 19. Габермас Ю. Залучення Іншого: Студії з політичної теорії. – Львів, 2006. 20. Габермас Ю. Філософський дискурс Модерну. – К., 2001. 21. Гарфинкель, Г. Исследование привычных оснований повседневных действий // Социологическое обозрение. — 2002. Т. 2. — № 1. — С. 42—70. 22. Гарфинкель, Г. Концепция и экспериментальные исследования “доверия” как условия стабильных согласованных действий // Социологическое обозрение. — 2009. Т. 8. — № 1. — С. 3—25. 23. Гарфинкель, Г. Обыденное знание социальных структур: документальный метод интерпретации в профессиональном и непрофессиональном поиске фактов // Социологическое обозрение. — 2003. Т. 3. — № 1. — С. 3—19. 24. Гарфинкель, Г. Что такое этнометодология? // Социологическое обозрение. — 2003. Т. 3. — № 4. — С. 3—25. 25. Гидденс Э. Девять тезисов о будущем социологии // THESIS: теория и история экономических и социальных институтов и систем. — 1993. — № 1. — С. 57—82. 26. Гидденс Э. Новые правила социологического метода // Теоретическая социология: Антология: В 2 ч. — М., 2002. — Ч. 2. 27. Гидденс Э. Пол, патриархат и развитие капитализма // Социологические исследования. - 1992. - № 7. - С. 135 -140. 28. Гидденс Э. Роберт Мертон о структурном анализе // Социальные и гуманитарные науки.- Сер. 11: Социология. - 1993.- №1. - С.34-33. 29. Гидденс Э. Судьба, риск и безопасность // THESIS. — 1994. — № 5. — С. 107—134. 30. Гидденс Э. Ускользающий мир: как глобализация меняет нашу жизнь. - М., 2004. 31. Гидденс Э. Элементы теории структурации // Современная социальная теория: Бурдьё, Гидденс, Хабермас. – Новосибирск, 1995. 32. Градосельская Г.В. Сетевые изменения в социологии. – М., 2004. 33. Дарендорф Р. Современный социальный конфликт. Очерк политики свободы. — М., 2002. 34. Дарендорф Р. Элементы теории социального конфликта // Социс (Социологические исследования). — 1994. — № 5. — С. 142—147. 35. Кастельс М. Галактика Интернет: Размышления об Интернете, бизнесе и обществе. — Екатеринбург, 2004. 36. Кастельс М., Химанен П. Информационное общество и государство благосостояния: Финская модель. - М., 2002. 37. Кобець Р. В. Політична фетишизація “визнання” : підтримка ідентичності чи леґітимація партикулярних інтересів? // Концепція мультикультуралізму : зб. наук. праць. – К., 2005. – С. 52–60. 38. Козер Л. А. Функции социального конфликта. – М., 2000. — 295 с. 39. Козловски П. Супермодерн или постмодерн? Деконструкция и мистика в двух версиях постмо-дернизма // Историко-философский ежегодник.- М., 1999. 40. Кун Т. Логика открытия или психология исследования?//Философия науки. – Вып. 3. - М., 1997. – С.20-48. 41. Луман Н. Невероятность коммуникации // Проблемы теоретической социологии. Вып 3. — СПб, 2000. 42. Луман Н. Общество общества.Ч.ІІ. Медиа коммуникации. – М., 2005. 43. Луман Н. Понятие общества // Проблемы теоретической социологии - СПб, 1994. — С. 25—42. 44. Луман Н. Почему необходима “системная теория”? // Проблемы теоретической социологии. — СПб, 1994. — С. 43—54. 45. Луман Н. Реальность массмедиа. – М., 2005. 46. Луман Н. Социальные системы: Очерк общей теории // 3ападная теоретическая социология 80-х годов. Реферативный сборник. — М., 1989. — С. 41—64. 47. Луман Н. Тавтология и парадокс в самоописаниях современного общества // СОЦИО-ЛОГОС. - Вып. 1. - 1991. - С. 194 - 218. 48. Луман Н. Что такое коммуникация? // Социологический журнал. — 1995. — № 3. — С. 114—125. 49. Маклюэн М. С появлением Спутника планета стала глобальным театром, в котором нет зрителей, а есть только актеры // Кентавр. — М., 1994. — № 1. — С. 20—31. 50. Маклюэн М. Телевидение. Робкий гигант // Современные проблемы личности : журнал. - № 1. - С. 138-148. 51. Мертон Р. К. Социальная структура и аномия // Социология преступности (Современные буржуазные теории). — М.: Прогресс, 1966. — C. 299—313. 52. Мертон Р. К. Социальная теория и социальная структура // Социологические исследования. — 1992. — № 2-4. 53. Мертон Р. Эффект Матфея в науке: символизм интеллектуальной собственности // THESIS. – 1993. – Вып.3. – С.256-276. 54. Мертон Р. К. Явные и латентные функции // Американская социологическая мысль. — М., 1996. 55. Мосс М. Общества, обмен, личность. М.: Восточная литература, 1996. 56. Муфф Ш. К агонистической модели демократии. – Логос. - № 2 (42). - 2004. 57. Покровский, Н. Е. Одиннадцать заповедей функционализма Роберта Мертона // Социологические исследования. — 1992. — № 2. – С.114-117. 58. Романовский, Н. В. Социология и социологи перед лицом глобальных катаклизмов (по поводу полемики М. Арчер и И. Валлерстайна) // Социологические исследования. — 1998. — № 4. 59. Рот К.-Х. Всемирный кризис? Всемирная пролетаризация? [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://revsoc.org/archives/1285. 60. Рэдклифф-Браун А. Р. Структура и функция в примитивном обществе. - М., 2001. 61. Светлов В. А. Аналитика конфликта. - СПб, 2001. 62. Светлов В.А. Управление конфликтом. Новые технологии принятия решений в конфликтных ситуациях. — СПб., 2003. 63. Сонгинайте Н.С. Социальная антропология Бронислава Малиновского // Журнал социологии и социальной антропологи. – 1998. – №2. – С.33-40. 64. Тарасенко В.И. Научный интеллект социологии // Социология: теории, методы, маркетинг. – 2008. - №1. – С.38-49. 65. Тейлор Ч. Мультикультуралізм і “політика визнання”. – К., 2004. 66. Турен А. Повернення дієвця. – К., 2003. 67. Универсализм системной теории Никласа Лумана: интервью с профессором Р. Штихве // Журнал социологии и социальной антропологии. — Том II. - 1999. — № 1. 68. Уотсон Р. Этнометодологический анализ текстов и чтения // Социологический журнал. — 2006. — № 1-2. 69. Фарман И. П. Социально-культурные проекты Юргена Хабермаса. - М., 1999. 70. Фейерабенд П. Утешение для специалиста // Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. М. 1986. - С. 109-124. 71. Феминизм в общественной мысли и литературе. — М., 2006. 72. Фливберг Б. Хабермас и Фуко — теоретики гражданского общества // СоцИс : Соц. исслед. — 2000. — № 2. — С. 127—136. 73. Фуко М. Археология знания. - К., 1996. 74. Фуко М. Воля к истине. По ту сторону знания, власти и сексуальности. - М., 1996. 75. Фурс В. Н. Борьба за признание и моральное развитие общества в концепции Акселя Хоннета // Вопросы философии. – 2005. – № 1. – С. 159– 171. 76. Хабермас Ю. Будущее человеческой природы: На пути к либеральной евгенике? — М., 2002. 77. Хабермас Ю. Модерное сознание времени и его потребность в самоудовлетворении // Философские науки. – 1997. – № 2. – С. 46–54. 78. Хабермас Ю. Способны ли сложносоставные общества к формированию разумной идентичности? // В поисках национальной идентичности. Философские и политические статьи. – Донецк, 1999. – С. 5 – 41. 79. Хамитов Н. В. Философия: бытие, человек, мир. - К., 2006. – С.450 80. Хамитов Н. В., Крылова С. А. Этика: путь к красоте отношений. – К., 2007. 81. Хамитов Н. В., Крылова С. А., Розова Т.В. и др. Философская антропология: словарь. – К.: КНТ., 20011. – 456 с. 82. Хантингтон С. Кто мы?: Вызовы американской национальной идентичности. — М., 2004. 83. Хоманс Дж. Социальное поведение как обмен // Современная зарубежная социальная психология. М., 1984. - С. 82-91. 84. Штопов Б. Социально - экономические эксперименты Генри Форда // Проблемы теории и практики управления. - 2002. - № 6. - С. 109-113. 85. Шюц А. Структура поседневного мышления // Социологические исследования. – 1988. – №2. – С.129-137. 86. Шютц А. Чужой // Шютц А. Смысловая структура повседневного мира.- М.- 2003. 87. Щербина В. М. Образи інформаційного суспільства: соціологічний вимір. — К., 2005. 88. Яницкий О.Н. Социология риска. – М., 2003. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||